Структурно-семантичні особливості англійських телескопізмів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.01.077Анотація
У статті розглядається актуальне для сучасної лінгвістики поняття «телескопізми». Актуальність цього дослідження полягає в тому, що телескопія стає одним з продуктивних способів словотворення, що динамічно розвивається й активно використовується; та відображає зміни, що відбуваються в сучасній лінгвокультурі. Аналіз теоретичних джерел дозволив конкретизувати визначення «телескопізми». Проаналізовано структурні особливості телескопізмів та визначено їх найпродуктивнішу групу утворень – гаплологи, які мають спільний елемент на стику компонентів. У процесі дослідження були відзначені орфографічні та морфологічні особливості при утворенні телескопічних одиниць. Зосереджується увага на семантичних зв’язках між компонентами телескопізмів та загальній семантиці новоутворень загалом. У семантичному аспекті було виявлено, що переважають телескопізми, компоненти яких уточнюють та доповнюють значення один одного. Семантичні особливості телескопізмів роблять їх унікальними мовними одиницями, оскільки можуть однаково ефектно використовуватися як для створення термінів, так і для створення стилістично маркованих одиниць. Аналіз виявив, що телескопізми використовуються в різних сферах сучасного життя. Наш матеріал показує, що вони набули найбільшого поширення в таких сферах: відпочинок та дозвілля, Інтернет та мобільний зв'язок, здоров’я та психологічний стан, сім’я та гендерні характеристики.
Посилання
Vashyst, K. (2017). Taksonomiia leksychnykh blendiv [Taxonomy of Lexical Blends]. Scientific Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Series “Philological Sciences”. Zhytomyr : Zhytomyr Ivan Franko State University Press. no 2. pp. 40-45.
Hamerska, I. (2018). Kontaminatsiia yak sposib slovotvoru [Contamination as a way of word formation]. Scientific Journal “Young Scientist”. Kherson: Publishing House Helvetica.no. 3.1 (55.1). pp. 27-30.
Yenikieieva, S. (1998). Teleskopiia yak osnova utvorennia novykh dery-vatsiinykh zasobiv anhliiskoi movy [Telescopy as the basis for the formation of new English derivatives]. Bulletinof Zaporizhzhіa National University. Series: “Philological Sciences”. Zaporizhzhia: Zaporizhzhіa National University. no. 1. pp. 46–48.
Zatsnyi, Yu. (2009). Shliakhy I sposoby zbahachennia suchasnoi rozmovnoi leksyky anhliiskoi movy [Ways and means of enriching modern colloquial vocabulary in the English language]. Collection of scientific papers “New Philology”. Zaporizhzhia: Zaporizhzhіa National University. no.34. pp. 189–195.
Kolesnyk, H. (2017). Semantychni osoblyvosti kontaminantiv v suchasnii anhliiskii movi [Semantical peculiarities of contaminants in the modern English language]. Scientific Journal “Young Scientist”.Kherson: Publishing House Helvetica.no 1 (41). pp. 285-287.
Lavrova, N. (2012). Kontaminatsiya v sovremennom angliyskom yazyke: a fait accompli [Contamination in modern English]. Moskow: Prometey (in Russian).
Lashkevich, O. (2005). Semantika slov-slitkov v sovremennom angliyskom yazyke [The Semantics of Blendings in Modern English]. Bulletin of Udmurt University. Series History and Philology. Izhevsk: Udmurt State University. no 5(2). pp.99-103. Retrieved from http://ru.history.vestnik.udsu.ru/files/originsl_articles/vuu_05_5.2_16.htm.
Lipilina, L. (2006). Leksicheskie sliyaniya v sovremennom angliyskom yazyke [Lexical blends in modern English]. Bulletin of Immanuel Kant Baltic Federal University. Series: Philology, pedagogy, and psychology. Kaliningrad: Immanuel Kant Baltic Federal University Press.no 2. pp.87-92. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/leksicheskie-sliyaniya-v-sovremennom-angliyskom-yazyke.
Murodyan, A. (1978). Slovosliyanie v sovremennom angliyskom yazyke (spetsifika, dinamika, teoriya) [Blending in modern English (specificity, dynamics, theory)]. Extended abstract of Candidate’s thesis (Philological Sciences). Leningrad. (in Russian).
Sokolova, E., Podolyak, Zh. (2015). K voprosu o vydelenii teleskopicheskikh proizvodnykh [Revisiting the problem of the selection of blends]. Scientific journal “Universum: Philology and Art History”. Moskow: MCCME publishers.no 8 (21). Retrieved from http://7universum.com/ru/ philology/archive/item/2567.
Tymoshenko, O. (2013). Yavyshche teleskopii yak sposob slovotvorennia tekhnichnoi leksyky [The phenomenon of blending as a method of word formation of technical vocabulary]. Scientific messenger of the UNESCO department of KNLU. Series: Philology. Pedagogy. Psychology. Kyiv: KNLU Publishing Center.no 27. pp. 163-168. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvkyu_2013_27_27.
Tymoshenko, T. (1975). Telesko-piya v slovoobrazovatel'noy sisteme sovremennogo angliyskogo yazyka [Telescopes in the word-formation system of modern English]. Extended abstract of Candidate’s thesis (Philological Sciences). Kyiv. (in Russian)
Cambridge Dictionary. About words. Retrieved from https://dictionaryblog. cambridge.org.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
