Динамічні процеси у складі германізмів українських говірок закарпаття
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(257).2016.064%20-%2074Анотація
Мова завжди дуже чутливо реагує на зміни в житті народу, а це призводить до певних зрушень у її лексичному складі. Хоча проблема міжмовних контактів та інтеграції мов має на сьогодні солідне наукове підґрунтя, однак залишається актуальною й досі. У цій царині ще існує чимало наукових проблем, детальне вивчення яких дасть змогу пролити світло на питання збагачення словникового складу шляхом запозичень. Стаття є продовженням досліджень автора з проблем німецько-українських міжмовних контактів на Закарпатті. Наявність німецьких запозичень в українських говірках Закарпаття зумовлена насамперед заселенням краю німецькими колоністами (перша хвиля німецької колонізації тривала у ХІІ–ХІІІ ст., а друга – впродовж ХVІІІ-го до середини ХІХ ст.).
Дослідження українсько-німецьких мовних контактів на Закарпатті дає підстави констатувати різноплановість запозичень із мови-джерела. У статті простежено динаміку німецьких запозичень у складі українських говірок Закарпаття на фонетичному, граматичному та семантичному рівнях. Розглянуто шляхи проникнення німецьких запозичень в українські говірки Закарпаття та їх типи. Відзначено, що в чужому мовному середовищі німецькі лексичні запозичення, як правило, асимілювалися і частково уподібнилися до фонетичних, морфологічних моделей мови-позичальника. На конкретних
12 © О. М. Гвоздяк, 2016
64
прикладах проілюстровано семантичні зміни німецьких запозичень в українських говірках Закарпаття.
Посилання
Vainraih, U. (1979). Iazykovyie kontakty. Sostojanie i problemy issledovaniia [Language contacts. The state and problems of their investigation.]. K., 261 p.
Hvozdiak, O. M., Melika G. I. (1998). Zapozychennia leksyky nimezkoho pohodzhennia v ukrainskih hovorah Uzhhorodshchyny [Loan words of the German origin in the Ukrainian dialect of Uzhhorod region] // Problemy romano-hermanskoi filologii : zb. nauk. pr., p. 33–38.
Hvozdiak, O. M. (2000). Fonetychni ta morfolohichni osoblyvosti nimezkyh zapozychenj v ukrainskyh hovorah Zakarpattia [Phonetic and morphological peculiarities of German borrowings in Ukrainian dialects of Transcarpathia] // Materialymizhnarodnoi naukovoi konferencii „Mizhmovni ta mizhliteraturni kontakty : teoria i praktyka. Uzhhorod, p. 88–92.
Hvozdiak, O. M. (2001). Shliahy zasvojennia nimeckoi pobutovoi leksyky v ukrainskyh hovirkah Zakarpattia [Ways of acquiring German everyday vocabulary in Ukrainian dialects of Transcarpathia] // Humanitarnyi visnyk. Seria : Inozemna filolohia : Vseukr. zb. nauk. pr. Cherkasy : ChITI. – Chislo piate, p. 105–108.
Holovchak, N. (2013). Pro interlinhvalni kontakty v umovah multynationalnoho Zakarpattia [On interlingual contacts in multinational Transcarpathian region] // Naukovyi visnyk Shidnoievropeiskoho nazionalnoho universytety imeni Lesi Ukrainki, p. 15–19.
Zhluktenko, Iu. Movni kontakty. [Language contacts] K., 232 p.
Kostiuk, D. V. (1971). Hermanizmy v dialektnii leksytsi ukrainskoi movy (na materiali sela Cherniatyn Horodenkivskoho raionu Ivano-Frankivskoi oblasti [German loan words in the dialect vocabulary of the Ukrainian language (on the material of the village of Chernyatyn Horodenkivsy rayon Ivano-Frankivsk region)] // Inozemna filolohia. Vyp. 23, p. 65–68.
Kocherhan, M. P. (1999). Zahalne movoznavstvo : pidruchnyk dlia studentiv filolohichnych spetsialnostei vyshchyh zakladiv osvity [General linguistics: manual for higher education philology students]. K., 288 p.
Lopushanskyi V. M., Pyts T. B. (2011). Nimetskomovni leksychni zapozychennia u pivdenno-zahidnyh hovorah Ukrainy [German lexical borrowings in the south-western dialects (patois) of Ukraine]. Drohobych : Posvit, 124 p.
Nechaeva N. (2014). Zapozychennia z nimetskoi movy v bukovynskyh hovirkah [German borrowings in Bukovyna dialects (patois)] // Naukovyi visnyk Shidnoevropeiskoho natsionalnoho universitetu imeni Lesi Ukrainki. Setia „Filolohichni nauky. Movoznavstvo“, № 2, p. 98–102.
Pyskach, O. (2008). Arhaizatsia leksyky v suchasnii zakarpatskii hovirtsi [Vocabulary archaization in the modern Transcarpathian patois (vernacular)] // Suchasni problemy movoznavstva ta literaturoznavstva : Zbirnyk naukovyh pratsj. Uzhhorod, Vyp. 11, p. 165–167.
Semchynskyi, S. V. (1988). Zahalne movoznavstvo [General linguistics]. K., 328 p.
Kharchenko, S. V. (1995) Ukrainska dialektolohiia: Zavdannia dlia samostiinoi roboty studentiv filolohichnoho fakultetu (spetsialnist «Ukrainska mova») [Ukrainian dialectology: Tasks for students’ self-study of the Faculty of Philology (specialty "the Ukrainian language")]. – Vinnytsia: [b. v.], 36.
Shuhardt, H. (1950). Izbrannyie statii po iazykoznaniiu [Selected articles on linguistics]. M., 205 p.
Hvozdyak, O. Deutsches Lehngut in den ukrainischen Mundarten Transkarpatiens (1999) / O. Hvozdyak // Interethnische Beziehungen im rumänisch-ungarisch-ukrainischen Kontaktraum vom 18. Jahrhundert bis zur Gegenwart. – Editura Muzeului Sătmărean, p. 404–420.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
