Маркери-ідентифікатори англомовного міжнародно-правового дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.03.021Анотація
Анотація. Стаття присвячена систематизації мовних маркерів різних семантичних різновидів у структурі міжнародно-правового дискурсу. Дотичною є проблема ролі цих маркерів у процесі правової міжкультурної комунікації. Міжнародно-правова картина світу є системою деонтичних, онтологічних та аксіологічних концептів, що охоплюють різнобічні знання й уявлення про належну поведінку держави, а це так само є результатом онтологізації нормативного змісту міжнародних документів і параметрів середовища, пов’язаного з дискурсивним простором міжнародного права.
У статті визначено особливості юридичного, зокрема міжнародно-правового, дискурсу та його ознаками. Мова права характеризується такими важливими ознаамки: офіційність; раціональна стислість; логічність; однозначність; точність; нейтральність; стандартизованість; нормативність
Схарактеризовано групи мовних маркерів у структурі англомовних міжнародно-правових договорів та їхні значеннєві особливості. Мовні маркери англомовного типу ідентифікують англомовний юридичний дискурс та автора як глибокого знавця англійської мови. Вони сформували такі групи: синонімічні пари; багатокомпонентні словосполучення; лексеми з оновленою, юридичною, семантикою; скорочення та абревіатури; іншомовні лексеми; юридичні штампи. Спостереження виявили найчастотніші групи у текстах міжнародно-правових договорів: багатокомпонентні словосполучення, абревіатури й іншомовна лексика. Менш уживаними є групи архаїзмів, модальних дієслів shall (зобовИ?язуватися) та may (у змозі).
Перспективи досліджень пов’язані з подальшим вивченням функціонально-прагматичних характеристик текстів англомовних міжнародних юридичних договорів.
Посилання
Avakova, O. V. (2006). Formirovanie i funktsionirovanie angliyskoy yuridicheskoy terminologii v protsesse stanovleniya gosudarstva i prava v Anglii [Formation and functioning of English legal terminology in the process of the formation of state and law in England: dissertation of the candidate of philological sciences]: dissertatsiya kandidata filologicheskih nauk : 10.02.04. Moscow.
Artykutsa, N. V. (1999). Terminolohichno-pravovyi fond ukrainskoi movy: problemy metodolohii doslidzhennia [Terminological and legal fund of the Ukrainian language: problems of research methodology]. Systema i struktura skhidnoslovianskykh mov. Kyiv : Vyshha shkola.
Kalyuzhna, V. V. (1982). Stil angloyazyichnyih dokumentov mezhdunarodnyih organizatsiy. Kyiv : Naukova dumka.
Kyiak, T. R. (2000). Osnovy terminotvorennia: Semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty. Kyiv : Vydavnychyi dim «KM Academia».
Klochko, M. I. (2009, 18). Yurydychna terminolohiia: poniattia, osoblyvosti. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia. 148–154.
Kozhemyakin, E. A. (2002). Yuridicheskiy diskurs kak kulturnyiy fenomen : struktura i smyisloobrazovanie. Retrieved from http:// konference.siberia-expert.com.
Kostenko, L. (2006). Movni aspekty yurysprudentsii. Yurydychnyi zhurnal, 2. 132–134.
Pradid, Yu. F. (2002). Vstup do yurydychnoi linhvistyky. Simferopol : Dolia.
Slovnychok yurydychnykh terminiv (2003). Ukladach V. P. Marchuk. Kyiv : Mizhrehionalna akademiia upravlinnia personalom. Retrieved from https://moskalik.at.ua/pravo/PR4_01.pdf.
Brown, G. (2008). Discourse Analysis. Cambridg : Cambridge University Press.
Fairclough, N. (2003). Discourse and text: linguistic and intertextual analysis within discourse analysis. Discourse and Society, 3, 206–211.
Mellinkoff, D. (1963). The Language of the Law. Boston : Little, Brown.
Tiersma, P. (1999). Legal language. Chicago : University of Chicago Press.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
