Маркери-ідентифікатори англомовного міжнародно-правового дискурсу

Автор(и)

  • M I Lychuk

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog2021.03.021

Анотація

Анотація. Стаття присвячена систематизації мовних маркерів різних семантичних різновидів у структурі міжнародно-правового дискурсу. Дотичною є проблема ролі цих маркерів у процесі правової міжкультурної комунікації. Міжнародно-правова картина світу є системою деонтичних, онтологічних та аксіологічних концептів, що охоплюють різнобічні знання й уявлення про належну поведінку держави, а це так само є результатом онтологізації нормативного змісту міжнародних документів і параметрів середовища, пов’язаного з дискурсивним простором міжнародного права.

У статті визначено особливості юридичного, зокрема міжнародно-правового, дискурсу та його ознаками. Мова права характеризується такими важливими ознаамки: офіційність; раціональна стислість; логічність; однозначність; точність; нейтральність; стандартизованість; нормативність

Схарактеризовано групи мовних маркерів у структурі англомовних міжнародно-правових договорів та їхні значеннєві особливості. Мовні маркери англомовного типу ідентифікують англомовний юридичний дискурс та автора як глибокого знавця англійської мови. Вони сформували такі групи: синонімічні пари; багатокомпонентні словосполучення; лексеми з оновленою, юридичною, семантикою; скорочення та абревіатури; іншомовні лексеми; юридичні штампи. Спостереження виявили найчастотніші групи у текстах міжнародно-правових договорів: багатокомпонентні словосполучення, абревіатури й іншомовна лексика. Менш уживаними є групи архаїзмів, модальних дієслів shall (зобовИ?язуватися) та may (у змозі).

Перспективи досліджень пов’язані з подальшим вивченням функціонально-прагматичних характеристик текстів англомовних міжнародних юридичних договорів.

Посилання

Avakova, O. V. (2006). Formirovanie i funktsionirovanie angliyskoy yuridicheskoy terminologii v protsesse stanovleniya gosudarstva i prava v Anglii [Formation and functioning of English legal terminology in the process of the formation of state and law in England: dissertation of the candidate of philological sciences]: dissertatsiya kandidata filologicheskih nauk : 10.02.04. Moscow.

Artykutsa, N. V. (1999). Terminolohichno-pravovyi fond ukrainskoi movy: problemy metodolohii doslidzhennia [Terminological and legal fund of the Ukrainian language: problems of research methodology]. Systema i struktura skhidnoslovianskykh mov. Kyiv : Vyshha shkola.

Kalyuzhna, V. V. (1982). Stil angloyazyichnyih dokumentov mezhdunarodnyih organizatsiy. Kyiv : Naukova dumka.

Kyiak, T. R. (2000). Osnovy terminotvorennia: Semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty. Kyiv : Vydavnychyi dim «KM Academia».

Klochko, M. I. (2009, 18). Yurydychna terminolohiia: poniattia, osoblyvosti. Derzhavne budivnytstvo ta mistseve samovriaduvannia. 148–154.

Kozhemyakin, E. A. (2002). Yuridicheskiy diskurs kak kulturnyiy fenomen : struktura i smyisloobrazovanie. Retrieved from http:// konference.siberia-expert.com.

Kostenko, L. (2006). Movni aspekty yurysprudentsii. Yurydychnyi zhurnal, 2. 132–134.

Pradid, Yu. F. (2002). Vstup do yurydychnoi linhvistyky. Simferopol : Dolia.

Slovnychok yurydychnykh terminiv (2003). Ukladach V. P. Marchuk. Kyiv : Mizhrehionalna akademiia upravlinnia personalom. Retrieved from https://moskalik.at.ua/pravo/PR4_01.pdf.

Brown, G. (2008). Discourse Analysis. Cambridg : Cambridge University Press.

Fairclough, N. (2003). Discourse and text: linguistic and intertextual analysis within discourse analysis. Discourse and Society, 3, 206–211.

Mellinkoff, D. (1963). The Language of the Law. Boston : Little, Brown.

Tiersma, P. (1999). Legal language. Chicago : University of Chicago Press.

##submission.downloads##