Логіко-прагматичний алгоритм виведення евфемістичних імплікатур в англійській та українській мовах
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2019.02.039Анотація
Анотація. У статті на основі логіко-прагматичного підходу розглядається алгоритм розкодування евфемістичної імплікатури в англійській та українській мовах в контрастивному аспекті, де в якості tertium comparationis була обрана логіко-прагматична модель. Було представлено комплексну методику виведення імплікатур в англійській та українській мовах у логіко-прагматичному та контрастивному аспектах. Загальнонаукові методи (опис, індукція, дедукція, інтроспекція) були використані для відбору й аналізу мовного матеріалу та викладу положень дослідження. Метод лінгвістичної дефініції використано для визначення поняття евфемістичної імплікатури. Формально-логічні методи слугували вагомими інструментами розкодування імплікатур. Було запропоновано авторський логіко-прагматичний алгоритм виведення імплікатур, що складається з шести етапів: 1) визначення антецедента та консеквента висловлювання; 2) формалізація запису висловлювання за допомогою операції логічної імплікації; 3) визначення конкретної пресупозиції висловлювання; 4) запис логіко-прагматичної моделі імплікатури; 5) перевірка достовірності імплікатури за допомогою таблиці істинності для імплікації із врахуванням пресупозиції; 6) виведення імплікатури як остаточного імплікативного висновку.
У науковій розвідці при зіставленні логіко-прагматичних моделей евфемістичних імплікатур в англійській та українській мовах було виявлено, що логіко-прагматичні моделі мають ізоморфне формальне вираження в порівнюваних мовах.
Посилання
Allen, K., & Burridge, K. (1991). Euphemism and dysphemism: Language used as shield and weapon. Oxford, UK: Oxford University Press, 263.
Artemenko Yu. O. (2015) Diieslivni indykatory implikatur v anhlomovnomu dyskursi: strukturno-semantychnyi ta linhvoprahmatychnyi aspekty [Verbal indicators of implicatures in English discourse: structural, semantic and pragmatic aspects]. PhD thesis. Kremenchuk, 259 с. [in Ukrainian].
Brown, Frank Markham (1990), Boolean Reasoning : The Logic of Boolean Equations, Kluwer Academic Publishers, Norwell, MA, 276.
https://doi.org/10.1007/978-1-4757-2078-5_6
Franke M. (2009) Signal to act : game theory in pragmatics. PhD thesis. Amsterdam: Institute for Logic, Language and Computation, 304.
Grice H. P. (1991). Futher Notes on Logic and Conversation. Studies in the Way of Words, 41-57.
Grice H. P. (1991). Logic and Conversation. Studies in the Way of Words, 22-40.
Kravchenko N.K. (2017). Indirect speech acts' via conversational implicatures and pragmatic presuppositions. Cognition, commu-nication, discourse, Vol. 14, 54-66.
Kravchenko, N.K. (2017a). Illocution of direct speech acts via conventional implicature and semantic presupposition. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, Vol. II(1), 128-168.
https://doi.org/10.1515/lart-2017-0004
Morkovkyn V. (1997). Russkie agnonimy (slova, kotorye my ne znaem) [Russian agnonims (words we did not know)]. Moscow, AO "Astra sem", 414.
Potts, Ch. (2005). The Logic of Conversational Implicatures. Oxford University Press, Oxford, 249.
Roberts C. (2012). Only, Presupposition and Implicature. Pragmatics II: Critical Concepts in Linguistics. Vol. II. London, New York : Routledge, 169-221.
Sydorova M. O. (2015) Linhvoprahmatychni vlastyvosti vyslovlen z implikaturamy u reaktyvnykh khodakh nimetskomovnoho dialohichnoho dyskursu: [Linguistic and pragmatic properties of utterances with implicatures in responsive moves of German dialogical discourse]. PhD thesis. Kharkiv, V.N. Karazin Kharkiv National University, 259 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
