Стереотипи субкультур американського медіадискурсу
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.02.117Анотація
Анотація. Метою статті є навести результати дослідження стереотипів американських субкультур у хронології їх виникнення та типологічних особливостях.
Методи. Для встановлення дескриптивних характеристик стереотипів американських молодіжних субкультур у медіа-дискурсі використано лінгвокультурний аналіз і метод медіамоніторинга, який полягає у пошуку мовного матеріалу та його інтерпретації у зв’язку з екстралінгвістичною інформацією.
Результати. Субкультурою вважається спільність людей, чиї цінності, настанови, інтереси та способи соціальної і мовної поведінки, хоча й пов’язані з панівною культурою, відрізняються від останньої. Приховані від широкого загалу субкультурні атрибути і ритуали становлять істотний зміст буття представників субкультури. Виникнення більшості молодіжних субкультур пов’язано з певним музичним стилем, який відповідає груповій ідеології. Медіа-дискурс тиражує стереотипні образи субкультур, які представлені схематичними образ-уявленнями, що поєднують вербальні і невербальні ознаки субкультур. За особливостями виникнення, діяльності та культурними наста-новами, субкультури поділяють на типи. У статті представлені ті типи американських субкультур, що з’являються з 50-х років минулого століття й понині існують в культурі США. До таких належать романтико-ескапістські (емо), анархо-нігілістичні (панки, хіп-хоп), кримінальні (бандитські субкультури), гедоністично-розважальні (хіпстери) субкультури. Характерною рисою субкультур є сленг, що стає відомим широкому загалу завдяки музиці і кінофільмам.
Висновки. Субкультура є своєрідним прикладом історичної мінливості культурних і мовних систем, їх ситуативної зумовленості. Кожне наступне десятиліття 20-го століття після Другої світової війни у США було відзначено появою нових субкультур, які брали під сумнів визнані соціальні і культурні стандарти. Мовні та стильові відмінності субкультур визначають різницю у світогляді і цінностях, призводять до їх градацій і різновидів. Субкультурні атрибути та цінності привласнювались домінуючою культурою, яка розповсюджувала їх у світі завдяки мас-медіа.
Посилання
Lyubimova, S. (2015). Lingvokulturnyj tipazh ''devushka-flapper'' v amerikanskom diskurse [Lingua-cultural Type ''Flapper'' in American Discourse]. Saarbrücken : LAP Lambert Academic Publishing. p. 304. [In Russian].
Lyuby'mova, S. (2019). Subkul'tura v koncepciyi Styuarta Holla [Subculture in View of Stuart Hall Conception]. Zakarpats'ki filologichni studiyi, 12. P. 243-248. [In Ukrainian]. DOI https://doi.org/10.32782/tps26634880/2019.12.47
https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2019.12.47
Sergeev, S.O. (1996). K voprosu o klassifikaczii i nekotory'kh osobennostyakh molodezhny'kh subkul'tur Rossii [On the classification and some features of youth subcultures of Russia]. Soczial'noe znanie: formaczii i interpretaczii. Kazan': Fort-Dialog, P. 43-50 [In Russian].
Broyard, A. (2018). A Portrait of the Hipster. (Ed. E. Rawson). A Bedford Spotlight Reader. Bedford/ St. Martins, P. 86-93.
Covey, H. C. (2015). Crips and Bloods: A Guide to an American Subculture. Santa Barbara: Greenwood. 195 p.
Dalzell, T. (1996). Flappers to Rappers. American Youth Slang. Springfield, Massachusetts: Merriam Webster. 256 p.
Haenfler, R. (2014). Subcultures the basics. NY: Routledge. 92 p.
https://doi.org/10.4324/9781315888514
Haenfler, R. (2018). Hip Hop - "Doing" Gender and Race in Subcultures. (Ed. E. Rawson) American Subcultures: A Bedford Spotlight Reader. Bedford/ St. Martins, P. 174-185.
Hendley, N. (2010). American Gangsters, Then and Now: An Encyclopedia. Santa Barbara, Denver, Oxford: Greenwood. P. 93-97.
Hirschman, E.C. (2016). Branding Masculinity: Tracing the Cultural Foundations of Brand Meaning. New York and London: Routledge. p. 91.
https://doi.org/10.4324/9781315676739
Jawbreaker (1994). Ache. https://genius.com/Jawbreaker-ache-lyrics
Lieske, J. (2010).The Changing Regional Subcultures of the American States and the Utility of a New Cultural Measure. Political Research Quarterly. Vol. 63, No. 3, P. 538-552.
https://doi.org/10.1177/1065912909331425
Luu, Ch. (2015). More Hipster Than Thou: Is Vintage Language Back in Vogue? JSTORE Daily, October 13, 2015. https://daily.jstor.org/hipster-thou-vintage-language-back-vogue/
Thompson, H. S. (2018). Hell's Angeles. (Ed. E. Rawson) American Subcultures: A Bedford Spotlight Reader. Bedford/ St. Martins, P. 117-129.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
