Хронологічні межі підліткового та юнацького віку у західних та вітчизних періодзаціях розвитку
Анотація
Стаття присвячена аналізу підходів до визначення хронологічних меж підліткового та юнацького віку у західних та вітчизняних періодизаціях розвитку. Розглянуто місце і значення періоду отроцтва в межах періодизацій онтогенезу. Проаналізовано традицію об’єднання підліткового і юнацького віку в цілісний період переходу від дитинства до дорослості. Обґрунтовано, що його початком є вік 11-13 років, а закінченням є межа між дитинством та зрілістю – 20-21 рік. Визначено відмінності західних та вітчизняних періодизацій розвитку щодо психологічного змісту і меж цих вікових груп. У західних періодизаціях період 12-20 років називають підлітковим і розглядають як цілісну стадію переходу до дорослості (тинейджерський період). Поняття «підліток» та «юність» використовують фактично як синоніми. У вітчизняній психології підлітковий та юнацький вік розглядаються як відносно незалежні фази вікового розвитку особистості. Дослідження специфіки юнацького віку порівняно з підлітковим є прерогативою переважно вітчизняної психології. Наголошується на умовності меж отроцтва, що пов’язано з розмиванням стійких вікових орієнтирів, зростанням індивідуалізації розвитку, зменшенням впливу генетичних і зростанням впливу соціальних чинників.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-01-02
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).