Хронологічні межі підліткового та юнацького віку у західних та вітчизних періодзаціях розвитку

Abstract

Стаття присвячена аналізу підходів до визначення хронологічних меж підліткового та юнацького віку у західних та вітчизняних періодизаціях розвитку. Розглянуто місце і значення періоду отроцтва в межах періодизацій онтогенезу. Проаналізовано традицію об’єднання підліткового і юнацького віку в цілісний період переходу від дитинства до дорослості. Обґрунтовано, що його початком є вік 11-13 років, а закінченням є межа між дитинством та зрілістю – 20-21 рік. Визначено відмінності західних та вітчизняних періодизацій розвитку щодо психологічного змісту і меж цих вікових груп. У західних періодизаціях період 12-20 років називають підлітковим і розглядають як цілісну стадію переходу до дорослості (тинейджерський період). Поняття «підліток» та «юність» використовують фактично як синоніми. У вітчизняній психології підлітковий та юнацький вік розглядаються як відносно незалежні фази вікового розвитку особистості. Дослідження специфіки юнацького віку порівняно з підлітковим є прерогативою переважно вітчизняної психології. Наголошується на умовності меж отроцтва, що пов’язано з розмиванням стійких вікових орієнтирів, зростанням індивідуалізації розвитку, зменшенням впливу генетичних і зростанням впливу соціальних чинників.