Інституційне середовище сучасних земельних відносин

Анотація

Встановлено доцільність перегляду розвитку інституційного середовища сучасних земельних відносин, оскільки вона є основним чинником у формуванні нової парадигми розвитку землеустрою. Запропоновано та охарактеризовано інституції, які разом формують інституційне середовище земельних відносин за формальним підходом: інститут права власності на землю, інститут права землекористування, інститут платності землекористування, інститут муніципалітету, інститут державного контролю, інститут обліку земель, інститут використання земель для сільського господарства, інститут планування землекористування, інститут комунікації. Встановлено, що тривалі динамічні процеси взаємодій у земельних відносинах, перегляду й удосконалення інституційного середовища потребують модернізації шляхом імплементації нових інституцій. Наголошено, що тенденції розвитку економіки і продуктивних сил потребують перегляду співвідношення економічних, екологічних та соціальних пріоритетів, пов’язаних із сталим використанням, охороною і відтворенням потенціалу земель, які можна реалізувати через заходи із землеустрою. Визначено, що на державному, регіональному та місцевих рівнях одні і ті ж інститути, які впливають на земельні відносини, мають різні завдання, зміст та інструментарій реалізації їх повноважень у частині використання, охорони та відтворення потенціалу земель.

Ключові слова: інституційне середовище, земельні відносини, формальні інститути, неформальні інститути, землеустрій.