До питання про правила розроблення робочих проектів землеустрою щодо захисту земель від закислення (вапнування кислих ґрунтів)

Анотація

Внаслідок ведення посиленого сільського господарства, надмірного використання азотних добрив у перегонах за підвищенням врожайності, на частині орних земель України відбувається швидке підвищення кислотної реакції ґрунтів.

Підвищення кислотності ґрунтів призводить до пригнічення мікробіологічної діяльності в орному шарі ґрунту, нагромадження шкідливих для рослин рухомих форм елементів живлення, ураження рослин хворобами, засвоєння рослинами радіонуклідів, важких металів, накопичення в них нітратів. Через пригнічення кореневої системи вільним алюмінієм знижується зимостійкість та посухостійкість зернових культур, збільшується засміченість полів бур’янами (більшість бур’янів витримують кислу реакцію ґрунтового розчину), при цьому кислотність негативно впливає на усю ґрунтову біоту.

Проблема набуває особливого значення та потребує термінового втручання держави.

Вапнування найбільш економічно доступний метод поліпшення кислотності ґрунту. Вапнуванням можна як підтримувати бажаний рівень кислотності ґрунту, так і проводити відновлення pH до відповідного рівня. Розкислення ґрунту лише на одиницю значення (pH  від 5,0 до 6,0) сприяє підвищенню урожайності до 50 %.

В даному дослідженні запропоновано теоретико-методичні підходи до розробки робочих проектів землеустрою щодо захисту земель від закислення (вапнування кислих ґрунтів).