Загрози біорізноманіттю та економічні підходи розвитку землекористування щодо його збереження

Анотація

У статті розкрито екологічні та економічні інструменти збереження біорізноманіття як системи ринкових, правових та регуляторних, організаційних механізмів та політики сталого розвитку землекористування.
З точки зору європейської інтеграції, що є основою зовнішньополітичної ідентичності України, набуває особливого значення модернізація держави, формування ефективної та ефективної системи державного управління (державного управління), здатного запроваджувати систематичні та послідовні рішення, подання всіх завдань зовнішньої та внутрішньої політики досягнення умов і критеріїв членства в Європейському Союзі, зокрема в галузі збереження біорізноманіття та управління землекористуванням природоохоронних територій, як його складової.
Підписання Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом та її державами-членами, з іншого боку (дана Угода) пропонує нові можливості та створює нові стандарти в різних сферах суспільного життя, включаючи охорону навколишнього середовища. Галузеве співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища в Угоді, яке передбачено главою 6, яка називається «Навколишнє середовище», глава V «Економічне та галузеве співробітництво». Для України впровадження законодавства ЄС у сфері навколишнього середовища відбувається у восьми секторах які регулюються 29 джерелами законодавства (Директиви та Регламенти) ЄС у цій сфері. Директива та Регламент встановлюють загальні правила та стандарти, які повинні бути перенесені (переведені) до внутрішнього законодавства. Ці правила та стандарти не є предметом обговорення та На відміну від сучасного екологічного законодавства України, який багато в чому є декларативними джерелами законодавства ЄС, визначають кількісні та якісні результати, які повинні досягти кожної країни протягом певного періоду часу. Особливість Директив ЄС є що держави повинні адаптувати своє законодавство для досягнення цілей, встановлених Директивами, але самі вирішують, наскільки вони є напередодні його.
Основні причини втрати біорізноманіття потребували обґрунтування різноманітних економічних інструментів збереження як на ринкових, так і на ринкових, фіскальних, правових, управлінських та ін. В залежності від природних особливостей та економічних систем та звичаїв країни. Ці заходи забезпечують набір інструментів для подолання негативних рис ринку, політики та інституційних невдач та заохочення людей до збереження біорізноманіття у процесі ведення бізнесу. Економічні інструменти можуть бути використані для покращення ефективного розподілу та використання природних і екологічних ресурсів, щоб краще відображати соціальні витрати на використання цих ресурсів. Усунення недоліків національних економічних та екологічних моделей управління біологічним різноманіттям та екологічним землекористуванням, пошук шляхів модернізації, стане ефективним інструментом адаптації європейської моделі сталого використання та збереження всіх компонентів біологічного різноманіття.
У цих умовах особливо важливим є створення надійних теоретичних та методологічних засад досвід адаптації європейської системи охоронюваних територій, застосування еколого-економічних інструментів та механізмів стимулювання місцевих органів влади та громад, в яких вплив умовних зобов'язань ЄС буде сприяти реформуванню державного екологічного контролю в Україні відповідно до європейських стандартів.

Ключові слова: еколого-економічний інструментарій, біорізноманіття, інсектициди, охоронювані території. землекористування.