Інноваційна складова у підготовці молодших спеціалістів як важливий економічний чинник сталого розвитку сільських територій та самозайнятості населення

Authors

  • М. М. Тимошенко

Abstract

Проаналізовано алгоритми сталого розвитку сільських
територій України. Розглядаючи тенденції професійної підготовки фахівців
аграрної сфери, автор зупиняється на важливості застосування нових,
інноваційних технологій і методів навчання та перепідготовки,
розширення знань на наукових засадах з урахуванням концепції освіти
впродовж життя в ланці неперервної професійної освіти.
Визначено пріоритетність та особливості впровадження
інноваційної політики у систему практичного навчання при підготовці
спеціалістів середньої ланки на прикладі Житомирського агротехнічного
коледжу. Можливість використання позитивних здобутків у розвитку
професійної підготовки фахівців коледжів і технікумів, може стати
важливим компонентом у стійкому розвитку сільських територій та
визначити прогностичні напрями їх розвитку в Україні.

Downloads

Issue

No. 260 (2017)

Section

Article

License

Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons  Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Authors who publish with this journal agree to the following terms:

  • Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
  • Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
  • Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).