Соборність: концептуалізація поняттєвого дискурсу
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.02.064Анотація
В статті показано, що в сучасному суспільно-політичному дискурсі концепт соборність зазвичай асоціюється з Актом злуки 1919 року, тобто добровільним об’єднанням, «злукою» УНР та ЗУНР, внаслідок якої постала єдина соборна УНР. На перший погляд, таке об’єднання видається цілком очевидним й може не викликати жодних дискусій, утім це зовсім не так. Адже, як свідчать словникові дані, у ХІХ – ХХ ст., поняття «соборність» використовувалося для позначення «єдності» та «неподільності», котрі були й залишаються «зайвими» характеристиками унітарних держав та етнічних націй. Більш того, використовуючи поняття «соборність», у значенні «неподільність» чи «об’єднання», що реалізується завдяки запровадженню спільної парадигми буття і розвитку, ми тим самим підкреслюємо свідомо сконструйований характер суспільно-політичної та етнокультурної єдності і відкриваємо шлях до різноманітних політичних спекуляцій. Позбутися останніх, як показано у роботі, можна тільки за умови, коли соборність експлікується як концепт спрямований підкреслити добровільну єдність у процесі якого встановлюються світоглядно-ціннісні пріоритети та продукуються життєві орієнтири, котрі визнаються всіма членами спільноти.Посилання
Aksakov K. S.(1889). Polnoe sobranie sochineniy: v 4-h tt. [Full composition of writings]. Universatetskaya tipografIa. Vol.1. 522.
Belei L., Belei O. (2001). Staro-sloviansko-ukrainskyi slovnyk [Old Slav-ic-Ukrainian dictionary]. Svichado, 332.
Berdyaev N.A. (1912). Aleksey Stepanovich Homyakov [Alexey Stepa-novich Khomyakov]. Izdatelstvo "Put", VIII, 250, [6].
Bondar S. V. (2005). Istoriosofiia I. Lysiaka-Rudnytskoho v konteksti natsiotvorchykh ta derzhavotvorchykh protsesiv v Ukraini [Іstorіosofіya І. Lisyak-Rudnitsky in the context of national and those power-building processes in Ukraine] : avtoref. dys. na zdobuttia nau-kovoho stupenia kand. filos. nauk: spets. 09.00.05 «Istoriia filosofii». Kyiv, 16.
Horban T. Yu. (2005). Ideia sob-ornosti v ukrainskii suspilno-politychnii dumtsi pershoi chverti KhKh st. [The idea of conciliarity in Ukrainian suspension and political thinking of the twentieth century.]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 95-102.
Hoian I. M., Storozhuk S. V., Fedyk O. V. (2018). Rol kolektyvnoi pamiati v protsesi formuvannia natsion-alnoi yednosti: ukrainskyi vymir. [The role of collective memory in the process of formulating national goals: Ukrainian vimir]. Humanitarnyi chasopys, 1, 11-22.
Hrushevskyi M. (2000). Halychyna i Ukraina [Galicia and Ukraine]. Natsionalizm : [antolohiia]. Smoloskyp, 447-452.
Ilarion (mytropolyt). (1982). Ukrainska Tserkva [Ukrainian Church. Essays on the history of the Ukrainian Orthodox Church]. Narysy z istorii ukrainskoi pravoslavnoi tserkvy (u dvokh tomakh). Druhe popravlene y dopovnene vydannia za redaktsiieiu prot. Stepana Yarmusia. Vinnipeh, 336.
Ilarion Kyivskyi. Slovo pro Za-kon i Blahodat [A word about the Law and Grace]. URL: http://litopys.org.ua/oldukr/ilarion.htm
Kryvda N. Yu., Storozhuk S. V. (2016). Kulturna identychnist yak osnova kolektyvnoi yednosti [Cultural identity as the basis of collective unity]. International education journal of innovative technoli-gies in social science, 4(8), Vol. 2, 58-63. DOI: 10.31435/rsglobal_ ijitss/01062018/5710
Lysiak-Rudnytskyi I. (1994). Ukrainska Natsionalna Rada y ideia sob-ornosti [Ukrainian National Council and the idea of catholicity]. Lysiak-Rudnytskyi I. Istorychni ese [Historical essays], Vol. 2, 271-283
Lyubker F. (1885). Realnyiy slovar klassicheskih drevnostey [The real dictionary of classical antiquities]. Tipografiya A.S. Suvorina, IV, 1552.
Piskun O. I. (1994). Sobornist i deiaki aktualni problemy suchasnoi etnopolityky. Problemy sobornosti Ukrainy u KhKh stolitti [Conciliarity and some current problems of modern ethno-politics.]. Kyiv, 8-14.
Rostovskiy Dmitriy (sv.) Zhizn i trudyi prepodobnyih ottsov nashih Mefodiya i Konstantina, v monashestve Kirilla, uchiteley slavyanskih [The life and works of the venerable fathers of our Methodius and Constantine, in the mo-nasticism of Cyril, Slavic teachers]. URL: https://azbyka.ru/otechnik/Dmitrij_Rostovskij/zhitija-svjatykh/414
Rudnytskyi S. (1994). Chomu my khochemo samostiinoi Ukrainy [Why we want an independent Ukraine]. Lviv, 416.
Semmo O. (1989). Sobornist (21.I.- 31.VIII.19) [The conciliarity]. Filadelfiia, 47.
Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. (1978). [Dictionary of the Ukrainian language] / AN URSR. Instytut movoz-navstva; za red. I. K. Bilodida. Kyiv: Nau-kova dumka, Vol.9, 916.
Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. (1973). [Dictionary of the Ukrainian language] / AN URSR. Instytut movoz-navstva; za red. I. K. Bilodida. Naukova dumka, Vol. 4. 840.
Storozhuk S. (2014). Natsional-izm: Problema vyznachennia ta inter-pretatsii [Nationalism: The Problem of Definition and Interpretation]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia Filosofiia, 31 (324), 28-33.
Ukraina v XX stolitti (1900-2000): 3b. dokumentiv i materialiv (2000). [Ukraine in the XX century (1900-2000): 3b. documents and materials] / Uporiad.: A. H. Sliusarenko, V. I. Husiev, V. Yu. Korol ta in. Vyshcha shkola, 351.
Fedorov N. F. (1997). Sobranie sochineniy v chetyireh tomah. V 4-h tt. [Collected works in four volumes]. Traditsiya, Vol.3. 743.
Homyakov A.S. (1886). Polnoe sobranie sochinieniy: v 8-mi tt. [Complete Works: in 8 vols]. Universatetskaya tipo-grafIa, Vol.2, 450.
Iurchuk V. I. (1994). Sobornist Ukrainy u formuvanni rehionalnoi poli-tyky [Unity of Ukraine in the formation of regional policy]. Problemy sobornosti Ukrainy u KhKh stolitti. Kyiv, 168-176.
Yannaras Hr. (1992). Vera Tserkvi [Faith of the church]. Tsentr po izucheniyu religiy, 232.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
