Зміст і структура соціальних практик
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.126-140Анотація
Стаття присвячена проблемі визначення соціальних практик та їх змістовному наповненню, в якій обґрунтовується комплексний підхід до вивчення соціальних практик. З цією метою пропонується дотримуватись наступних методологічних настанов: по-перше, постмодерністського бачення реальності, яке наголошує на плюральності як світоглядній та методологічній настанові осмислення суспільних процесів; по-друге, вивчення соціальних практик в аспекті повсякденності, виходячи з методологічних настанов фонового знання та концепту «розкриваючого» характеру практик; по-третє, теорій соціальної дії, які існують в сучасній соціології, оскільки ядром будь-якої соціальної практики є соціальна діяльність. В статті зазначається той факт, що сьогодні в науці виокремлюють три рівні соціальних практик в залежності від ролі суб’єкта, а саме соціальні практики суб’єктів в повсякденній діяльності, соціальні практики груп і спільнот, соціальні практики інститутів і організацій. Природа соціальних практик пояснюється двома підходами – фоновий характер практики і «розкриваючий» характер практик. Фонова практика це контекст, на тлі якого інтерпретується висловлювання і поведінка. «Розкриваючий» характер практик пов'язаний з проблемою ідентичностей. Практики конституюють і відтворюють ідентичності або розкривають основні способи соціального існування в конкретному історичному моменті. Змістовно соціальні практики мають просторово-часову локалізацію і можуть різнитися залежно від історичного періоду, культурних особливостей країни або реґіону, державного устрою. В статті надається характеристика соціального часу і соціального простору, аналізується просторово-часово континуум – хронотоп. Третім елементом соціальних практик є соціальна дія, що виступає ядром, навколо якого обертається все соціальне життя. Соціальні практики реалізуються в рутинних актах практичних дій індивідів в повсякденному житті, існуванні і функціонуванні соціальних груп і спільнот, функціонуванням соціальних інститутів.
Посилання
. Balich N. (2013). Cotsialni praktyky ta yikhnia rol u suchasnomu suspilstvi. Sotsiolohiia: teoriia, metody, marketynh. № 4. S.69–78
Hubeladze I.H. (2021). Pochuttia vlasnosti yak sotsialno-psykholohichnyi fenomen: kontseptualizatsiia poniattia. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii. № 43 (46). S. 141–148. URL: https://doi.org/10.33120/ssj.vi43(46)
Boichenko M.I. (2023). Mnozhynnist filosofskykh praktyk Hryhoriia Skovorody u suchasnomu prochytanni. Filosofska dumka. № 2. S. 117–131.
Hyddens Е. (2005). Ustroenye obshchestva: Ocherk teoryy strukturatsyy. M. 528 s.
Volkov V., Kharkhordyn, O. (2008). Teoryia praktyk. Sankt-Peterburh: Yzd-vo Evropeiskoho unyversyteta v Sankt-Peterburhe. 290 c.
Searle John (1980). The Background of Meaning. Speech Act Theory and Pragmatics, ed. J. Searle et al. Dordrecht. Р. 221-232.
Dreyfus Hubert (1991). Being-ln-The-World: A Commentary on Heidegger’s Being And Time, Division I. MIT Press. 370 р.
Rail Hylbert. (1999). Poniatye soznanyia. M.: Ydeia-Press. 408 s.
Polanyi M. (1974). Personal Knoweledge. Towards Post-Critical Philosophy. Тне University оf Chicago Press. 428 р.
Shtompka P. (2020). Sotsiolohiia. Analiz suspilstva. Lviv: Kolir PRO. 800 s.
Seniura O.V. (2015). Chynnyky transformatsii sotsialnoho prostoru mista v sotsiolohichnomu dyskursi. Hrani. Naukovo-teoretychnyi i hromadsko-politychnyi almanakh. № 8 (124). S. 81-89.
Burde P. (1998). Struktura, habytus, praktyka. Zhurnal sotsyolohyy y sotsyalnoi antropolohyy. T. 1. No 2. S. 40-58.
Burde P. (1993). Sotsyolohyia polytyky. M.: Socio-Logos. 336 s.
Zymmel H. (1996). Sotsyolohyia prostranstva. In: Zymmel Heorh. Yzbrannoe: v 2 t. M.: Yuryst, T.2. 607 c.
Lefebvre H. (1994). The Production of Space. Oxford: Blackwell. 464 p.
Sorokyn P. (1992). Sotsyalnaia stratyfykatsyia y mobylnost. Chelovek. Tsyvylyzatsyia. Obshchestvo. M.: Yzd-vo polyt. lyt-ru. S. 230-331.
Dodonova V.I. (2011). Postneklasychnyi dyskurs sotsialnoi ratsionalnosti: Monohrafiia. Donetsk: Vyd-vo DonNU. 345 s.
Sotsialni praktyky v hlobalnomu vymiri (2009). / B.V. Popov, O.V. Nelha, V.B. Fadieiev, V.V. Bahinskyi, H.Iu. Nosova. K.: Instytut filosofii im. H.S. Skovorody NANU, 292 s.
Ivaniuk I. (2019). The space of the social and the kyrotype of man in the socio-philosophical context Liudyna i kultura. Ostroh: Vyd-vo NaUOA. Р. 209-221.
Reckwitz A. (2002). Toward a Theory of Social Practices: A Development in Culturalist Theorizing. European Journal of Social Theory. No 5(2). P. 243–263. URL: https://doi.org/10.1177/13684310222225432
Nastoiashcha K.V. (2018). Atrybutsii poniattia praktyky: kolizii oznachennia ta poshuky veryfikatsii. Sotsiolohiia. № 21(1). S. 56–62. URL: https://doi.org/10.15421/17186
Filosofski vymiry suchasnoi sotsialnoi realnosti: monohrafiia (2013). / ed. O.V. Andriienko, V.I. Dodonovoi. Donetsk: DonNU, S. 4–11, 35–49.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
