Самоефективність у освітніх контекстах: порівняльний аналіз глобальних перспектив
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.180-187Анотація
У даному багатоаспектному дослідженні подано обгрунтування вирішальної ролі самоефективності в освітньому досвіді студентів. Особливо наголошено на значенні самоефективності студентів в контексті зростаючої глобальної мобільності та різноманітності освітніх середовищ. Основна увага роботи зосереджена на розумінні того, як різні освітні середовища - від вільних демократій до більш контрольованих суспільних структур,- формують та впливають на самоефективність студентів. У дослідженні підкреслено, що самоефективність, визначена як віра індивіда у власну здатність досягти успіху в певних ситуаціях або завданнях, - є фундаційною детермінантою того, як студенти спілкуються у своєму освітньому середовищі, як долають щоденні виклики та досягають академічних та особистих цілей.Завдяки детальному аналізу останніх досліджень у сфері освітньої психології та соціології у даній роботі подано тлумачення сучасних концепцій та теорій, які торкаються зазначеної проблематики. Передусім йдеться про соціальну когнітивну теорію Альберта Бандури. Це дозволяє забезпечити грунтовний фреймворк для розуміння процесу розвитку в студентів готовності спиратись на власні здібності. У даному дослідженні висвітлюються складні взаємозв'язки між самоефективністю та академічними досягненнями студентів. При цьому послідовно розгорнуто контекст впливу самоефективності не тільки на академічні результати студентів, але й на їхню мотивацію та наполегливість,- особливо в іноземних академічних умовах. Результати даної роботи доводять, що освітні середовища значно впливають на розвиток самоефективності студентів. Студенти, які навчаються у більш відкритих та підтримуючих освітніх практиках, типових для вільних демократій, часто демонструють вищі рівні самоефективності. Навпаки, студенти в більш контрольованих освітніх системах стикаються з викликами у розвитку самоефективності через обмежувальні академічні середовища. Дане дослідження також демонструє життєво важливу роль культурних, соціальних та освітніх структур у формуванні готовності студентів спиратись на власні здібності та розвивати їх.Зрештою, дане дослідження висвітлює вирішальну роль освітніх середовищ у формуванні самоефективності студентів. Воно обгрунтовує необхідність освітніх практик, які виокремлюють та підтримують різноманітні потреби студентів, сприяючи розвитку почуття автономії, компетентності та стійкості. У зв'язку з тим, що світ стає все більш взаємопов'язаним, надзвичайно важливо, щоб освітні системи адаптувались до розвитку самоефективності в студентів, готуючи їх до впевненого та кваліфікованого подолання складних глобальних викликів.
Посилання
Bandura, A. (1997). Self-efficacy: The Exercise of Control. W. H. Freeman.
Zimmerman, B. J. (2000). Self-Efficacy: An Essential Motive to Learn. Contemporary Educational Psychology.
Pajares, F. (1996). Self-Efficacy Beliefs in Academic Settings. Review of Educational Research.
Schunk, D. H., & Pajares, F. (2002). The Development of Academic Self-Efficacy. Academic Press.
Eccles, J., & Wigfield, A. (2002). Motivational Beliefs, Values, and Goals. Annual Review of Psychology.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (1985). Intrinsic Motivation and Self-Determination in Human Behavior. Plenum.
Vygotsky, L. (1978). Mind in Society: The Development of Higher Psychological Processes. Harvard University Press.
Bronfenbrenner, U. (1979). The Ecology of Human Development: Experiments by Nature and Design. Harvard University Press.
Grolnick, W. S., & Ryan, R. M. (1987). Autonomy in Children’s Learning: An Experimental and Individual Difference Investigation. Journal of Personality and Social Psychology.
Cross, S. E., & Markus, H. R. (1994). Self-Schemas, Possible Selves, and Competent Performance. Journal of Educational Psychology.
Hofstede, G. (1986). Cultural Differences in Teaching and Learning. International Journal of Intercultural Relations.
Oyserman, D., Coon, H. M., & Kemmelmeier, M. (2002). Rethinking Individualism and Collectivism: Evaluation of Theoretical Assumptions and Meta-Analyses. Psychological Bulletin.
Triandis, H. C. (1995). Individualism & Collectivism. Westview Press.
Markus, H. R., & Kitayama, S. (1991). Culture and the Self: Implications for Cognition, Emotion, and Motivation. Psychological Review.
Greenfield, P. M. (1994). Independence and Interdependence as Developmental Scripts. In P. M. Greenfield & R. R. Cocking (Eds.), Cross-Cultural Roots of Minority Child Development.
Spencer-Rodgers, J., Williams, M. J., & Peng, K. (2010). Cultural Differences in Expectations of Change and Tolerance for Contradiction: A Decade of Empirical Research. Personality and Social Psychology Review.
Nisbett, R. E., Peng, K., Choi, I., & Norenzayan, A. (2001). Culture and Systems of Thought: Holistic Versus Analytic Cognition. Psychological Review.
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-Determination Theory and the Facilitation of Intrinsic Motivation, Social Development, and Well-Being. American Psychologist.
Gardner, H. (1983). Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences. Basic Books.
Sternberg, R. J. (1985). Beyond IQ: A Triarchic Theory of Human Intelligence. Cambridge University Press.
Lave, J., & Wenger, E. (1991). Situated Learning: Legitimate Peripheral Participation. Cambridge University Press.
Rogoff, B. (1990). Apprenticeship in Thinking: Cognitive Development in Social Context. Oxford University Press.
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The Psychology of Optimal Experience. Harper & Row.
Pintrich, P. R., & Schunk, D. H. (2002). Motivation in Education: Theory, Research, and Applications. Merrill Prentice Hall.
Dweck, C. S. (2006). Mindset: The New Psychology of Success. Random House..
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
