Розробка методу визначення крену інженерних споруд баштового типу
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2026.03.016Ключові слова:
безпілотний літальний апарат (БПЛА), квадрокоптер, аерофотознімання, фотограмметрія, крен споруди, димова труба, геодезичний моніторингАнотація
У статті досліджено сучасні підходи до визначення крену інженерних споруд баштового типу із застосуванням безпілотних літальних апаратів та методів цифрової фотограмметрії. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю підвищення точності, оперативності та безпеки геодезичного контролю технічного стану висотних споруд, які в процесі експлуатації зазнають впливу природних і техногенних факторів. Запропоновано методику визначення крену димових труб, що базується на виконанні аерофотознімання квадрокоптером із подальшою фотограмметричною обробкою отриманих цифрових зображень у програмному комплексі Digitals. Детально розглянуто основні етапи польових робіт, планування маршрутів польоту, отримання фотоматеріалів, побудову просторової моделі об'єкта, визначення координат характерних точок конструкції та розрахунок величини крену. За результатами експериментальних досліджень підтверджено високу ефективність запропонованої методики, яка забезпечує отримання достовірних геометричних параметрів споруди та дозволяє виконувати оцінку її просторового положення з необхідною точністю. Встановлено, що використання безпілотних літальних апаратів істотно скорочує тривалість польових вимірювань, зменшує трудомісткість геодезичних робіт, мінімізує ризики для персоналу під час обстеження важкодоступних об'єктів та знижує економічні витрати порівняно з традиційними методами інструментального контролю. Практична цінність дослідження полягає у розробленні універсальної методики геодезичного визначення крену баштових споруд, придатної для виконання експлуатаційного контролю, технічного обстеження, моніторингу деформацій та своєчасного виявлення небезпечних змін просторового положення висотних інженерних конструкцій.
Отримано: 16.07.2026;
Прийнято: 14.08.2026;
Посилання
1. Pleterski, Ž., Rak, G., & Kregar, K. (2024). Determination of chimney non-verticality from TLS data using RANSAC method. Remote Sensing, 16(23), Article 4541. DOI: https://doi.org/10.3390/rs16234541
2. Zhou, M., Qin, Y., Xie, Q., Song, Q., Lin, S., Qin, L., Zhou, Z., Wu, G., & Yan, P. (2025). Tilt monitoring of super high-rise industrial heritage chimneys based on LiDAR point clouds. Buildings, 15, Article 3046. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings15173046
3. Ji, X., Ren, L., Fu, X., Zhang, Q., & Li, H. (2023). Deformation monitoring of monopole communication towers based on multi-source data fusion. Buildings, 13(11), Article 2709. DOI: https://doi.org/10.3390/buildings13112709
4. Bae, J., Lee, J., Jang, A., Ju, Y. K., & Park, M. J. (2022). SMART SKY EYE system for preliminary structural safety assessment of buildings using unmanned aerial vehicles. Sensors, 22(7), Article 2762. DOI: https://doi.org/10.3390/s22072762
5. DBN V.1.3-2:2010. Heodezychni roboty u budivnytstvi [Geodetic works in construction]. (2010). Minrehion Ukrainy.
6. DSTU-N B V.1.2-18:2016. Nastanova shchodo obstezhennia i monitorynhu budivel i sporud [Guidelines for inspection and monitoring of buildings and structures]. (2016). DP "UkrNDNTs".
7. DBN V.2.1-10:2018. Osnovy i fundamenty budivel ta sporud. Osnovni polozhennia [Foundations of buildings and structures. Basic provisions]. (2018). Minrehion Ukrainy.
8. Popović, J., Pandžić, J., Pejić, M., Vranić, P., Milovanović, B., & Martinenko, A. (2022). Quantifying tall structure tilting trend through TLS-based 3D parametric modelling. Measurement, 188, Article 110533. DOI: https://doi.org/10.1016/j.measurement.2021.110533
9. Teng, J., Shi, Y., Wang, H., & Wu, J. (2022). Review on the research and applications of TLS in ground surface and constructions deformation monitoring. Sensors, 22(23), Article 9179. DOI: https://doi.org/10.3390/s22239179
10. Leick, A., Rapoport, L., & Tatarnikov, D. (2015). GPS satellite surveying (4th ed.). John Wiley & Sons.
11. Hofmann-Wellenhof, B., Lichtenegger, H., & Wasle, E. (2008). GNSS – Global Navigation Satellite Systems: GPS, GLONASS, Galileo, and more. Springer.
12. Welsch, W. M., & Heunecke, O. (2001). Models and terminology for the analysis of geodetic monitoring observations (FIG Publication No. 25). International Federation of Surveyors (FIG). Available at: https://www.fig.net/resources/publications/figpub/pub25/figpub25.asp
13. International GNSS Service. (n.d.). GNSS data formats and standards. Available at: https://igs.org/formats-and-standards/
14. Leica Geosystems AG. (n.d.). Leica GeoMoS monitoring solution. Available at: https://leica-geosystems.com/products/total-stations/software/leica-geomos
15. García-Nieto, M. C., Huesca-Tortosa, J. A., Martínez-Segura, M. A., Espín de Gea, A., & Navarro, M. (2025). Structural deformation monitoring using UAV photogrammetry to assess slender historic buildings. Journal of Building Engineering, 100, Article 111766. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jobe.2025.111766
16. Sun, J., Peng, B., Wang, C. C., Chen, K., Zhong, B., & Wu, J. (2022). Building displacement measurement and analysis based on UAV images. Automation in Construction, 140, Article 104367. DOI: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2022.104367
17. International Committee on Industrial Chimneys (CICIND). (2010). Model code for steel chimneys: The CICIND chimney standard (Rev. 2). Available at: https://pdfcoffee.com/cicind-model-code-for-steel-chimneys-1999-pdf-pdf-free.html
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Землеустрій, кадастр і моніторинг земель
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
