Лазерне сканування і створення bim моделі корпусу № 1 НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» як метод візуалізації історико-архітектурної спадщини

Автор(и)

  • I. Kovalchuk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • M. Kozhemiako Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • P. Kozhemiako Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • O. Kutsenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • D. Matviichuk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/zemleustriy2025.04.06

Ключові слова:

наземне лазерне сканування, хмара точок, TLS, BIM-модель, Scan-to-BIM, цифрова консервація, історична будівля, архітектурна спадщина, Autodesk Revit, Leica ScanStation C10, реєстрація хмар точок, Cyclone REGISTER 360, HBIM, реставрація фасадів, 3D-моделювання, геодезичне документування, інформаційне моделювання, точність вимірювань, LOD 300, цифрова реконструкція

Анотація

У статті охарактеризовано комплексний підхід до отримання та опрацювання даних після наземного лазерного сканування пам’ятки архітектури та створення BIM-моделі фрагмента фасаду історичної будівлі – Першого корпусу НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського». У процесі виконання цієї роботи застосовано сучасні методи просторової фіксації досліджуваного об’єкта, включаючи високоточне 3D-сканування за допомогою сканера Leica ScanStation C10, реєстрацію хмар точок, фільтрацію даних та результати їх подальшого опрацювання у програмному забезпеченні Leica Cyclone REGISTER 360, Autodesk ReCap і побудову інформаційної 3D моделі цієї будівлі в середовищі Autodesk Revit.

Проаналізовано зарубіжний та вітчизняний досвід виконання робіт такого змісту. Показано, що одним із найефективніших способів просторового документування є наземне лазерне сканування (TLS), яке забезпечує отримання високоточної хмари точок, яка відображає реальну форму об’єкта з точністю до кількох міліметрів. Міжнародні дослідження свідчать, що технологія Scan-to-BIM є ключовою у процесах цифрової реставрації та планування реконструкцій історичних об’єктів. Зазначено, що в Україні бракує систематизованих прикладних досліджень, які б поєднували ці технології у комплексний алгоритм для конкретних історико-архітектурних об’єктів. Ця обставина вказує на практичну важливість даного дослідження та необхідність подальшого розвитку методик документування історичних фасадів із використанням сучасних геодезичних і геоінформаційних технологій.

Особливу увагу у статті приділено питанням забезпечення високої точності набору даних, алгоритмам реєстрації станцій, вибору параметрів сканування та можливостям подальшого використання моделі у реставраційних роботах, моніторинзі технічного стану та цифровій консервації об’єктів культурної спадщини. Модель рівня LOD 300 підтверджує можливість якісного відтворення геометрії історичних об’єктів із застосуванням технології Scan-to-BIM в українських реаліях.

Ключові слова: наземне лазерне сканування, хмара точок, TLS, BIM-модель, Scan-to-BIM, цифрова консервація, історична будівля, архітектурна спадщина, Autodesk Revit, Leica ScanStation C10, реєстрація хмар точок, Cyclone REGISTER 360, HBIM, реставрація фасадів, 3D-моделювання, геодезичне документування, інформаційне моделювання, точність вимірювань, LOD 300, цифрова реконструкція.

Біографії авторів

  • автор I. Kovalchuk, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    доктор географічних наук, професор

    кафедри геодезії та картографії

  • автор M. Kozhemiako, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    магістрант 2-го року навчання

    кафедри геодезії та картографії

  • автор P. Kozhemiako, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    магістрант кафедри геодезії та картографії

  • автор O. Kutsenko, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    аспірант кафедри геодезії та картографії

  • автор D. Matviichuk, афіліація Національний університет біоресурсів і природокористування України

    магістрант 2-го року навчання

    кафедри геодезії та картографії

Посилання

1. Pavlovskis, M., Migilinskas, D., Antuchevičienė, J., Kutut, V. (2019). Implementing BIM for industrial and heritage building conversion. Engineering Structures. Available at: https://doi.org/10.3846/colloquium.2019.003

2. Autodesk University. (2018). Scan-to-BIM Workflows: Best Practices for Creating As-Built Models from Point Cloud Data. Autodesk. Available at: https://www.autodesk.com/autodesk-university

3. Leica Geosystems. (2015). Leica ScanStation C10. Technical Specifications and User Manual. Heerbrugg: Leica Geosystems AG. Available at: https://www.unsw.edu.au/content/dam/pdfs/engineering/civil-environmental/sage/teaching-and-learning/surveying-instruments/SC_LA_C5_C10_ZU.pdf

4. Leica Geosystems. (2020). Cyclone REGISTER 360 User Guide. Available at: https://rcdocs.leica-geosystems.com

5. Murphy, M., McGovern, E., Pavia, S. (2009). Historic Building Information Modelling (HBIM). Structural Survey. Available at: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/02630800910985108

6. Volk, R., Stengel, J., Schultmann, F. (2014). Building Information Modeling (BIM) for existing buildings: Literature review and future needs. Automation in Construction. Available at: https://doi.org/10.1016/j.autcon.2013.10.023

7. Dore, C., Murphy, M. (2014). Semi-automatic generation of as-built BIM façade geometry from laser and image data. Journal of Information Technology in Construction. Available at: https://www.itcon.org/2014/2

8. Fai, S., Graham, K., Duckworth, T., Wood, N. (2013). Building Information Modelling and Heritage Documentation. International Journal of Architectural Computing. Available at: https://pdfs.semanticscholar.org

9. Dehtiarenko, D. O., Obolonkov, D. F. (2024). Digital methods of reconstruction and reproduction of ancient

cities and buildings using geodesy [Tsyfrovi metody rekonstruktsii ta vidtvorennia starodavnikh mist ta sporud za dopomohou heodezii.] Collection of scientific papers of DonNABA, Available at: https://donnaba.edu.ua/journal/wp-content/uploads/2024/04/11-16.pdf

10. Kotsuibivska, K., Baranskyi, S. (2020). 3D modeling in the restoration of historical and cultural values [3D-modeliuvannia pry vidnovlenni istoryko-kulturnykh tsinnostei.] Doi: https://doi.org/10.31866/2617-796x.3.1.2020.206109

11. Shevchenko, O., Obenko, I., Tykhenko, Ye., Stepchuk, V. (2023). Comparative Analysis of Geodetic Surveys for Building Facad: Laser Scanning, Total Station Surveying and Smartphone Lidar [Porivnialnyi analiz heodezychnykh znimannia dlia lazernoho skanuvannia fasadiv budivel: tachometrychne znimannia ta nazemne lazernе skanuvannia v arkhitekturnykh zastosuvanniakh.] International Young Professionals Conference “GeoTerrace-2023”, Doi: https://doi.org/10.3997/2214-4609.2023510102

12. Becerik-Gerber, B., Jazizadeh, F., Li, N. (2012). Application areas and data requirements for BIM-enabled facility management. Journal of Construction Engineering and Management. Available at: https://doi.org/10.1061/(ASCE)CO.1943-7862.0000433

13. Zhuo, L., Zhang, J., Hong, X. (2024). Cultural heritage characteristics and damage analysis based on multidimensional data fusion and HBIM – taking the former residence of HSBC bank in Xiamen as an example. Heritage Science, 12. Available at: https://doi.org/10.1186/s40494-024-01238-w

14. Aricò, M. (2024). Scan-to-BIM Process and Architectural Conservation: an HBIM-based workflow for decay mapping. Heritage. Available at: https://doi.org/10.3390/heritage7020019

15. Avena, M., Patrucco, G., Remondino, F., Spanò, A. (2024). A scalable approach for automating Scan-to-BIM processes in the heritage field. ISPRS Archives, XLVIII-2/W4, 25–31. Available at: https://doi.org/10.5194/isprs-archives-XLVIII-2-W4-25-2024

Завантаження

Опубліковано

2025-12-30

Номер

Розділ

Топографо-геодезичне і картографічне забезпечення землевпорядкування