Електроенцефалографія як метод діагностики за епілепсії собак
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2016.04.024Ключові слова:
собаки, епілепсія, діагностика, електроенцефалографіяАнотація
Епілепсія є найбільш поширеним хронічним неврологічним захворюванням людей і тварин. Діагностика і терапія цієї патології є складним завданням як гуманної, так і ветеринарної медицини. У гуманній медицині важливим чутливим неінвазивним методом діагностичним під час обстеження пацієнтів з анамнезом церебральних пароксизмів є електроенцефалографія (ЕЕГ). На сьогодні вже проведено низку досліджень щодо доцільності та техніки реєстрації електроенцефалограми у собак, однак на думку авторів наявної інформації недостатньо і необхідним є проведення подальших досліджень. У статті наведено і проаналізовано результати короткотривалої реєстрації електроенцефалограми в інтеріктальному періоді хворих на епілепсію невідомого походження собак. Аналіз електроенцефалограм здійснювався за допомогою якісного (візуального) і кількісного (розрахунок спектральної щільності потужності ритмів за допомогою швидкого перетворення Фур’є) методів. Згідно отриманих нами результатів під час проведення електроенцефалографії у хворих на епілепсію собак пароксизмальна активність реєструється у 62,5 %, а епілептиформна активність – у 37,5 % тварин. Це свідчить про високу специфічність, але низьку чутливість методу електроенцефалографії за діагностики епілепсії в собак. Аналіз результатів електроенцефалографії, отриманих під час фотостимуляції вказує на неефективність застосування цієї проби у собак.
Посилання
Berendt M., Høgenhaven H., Flagstad A., Dam M. (1999). Electroencephalography in dogs with epilepsy: similarities between human and canine findings. Acta Neurologica Scandinavica. 99(5), 276-83.
https://doi.org/10.1111/j.1600-0404.1999.tb00676.x
Berendt, M. (2015, 28th August). International veterinary epilepsy task force consensus report on epilepsy definition, classification and terminology in companion animals. [Weblog]. Retrieved 15 November 2015, from http://researchonline.rvc.ac.uk/9601/1/9601.pdf
https://doi.org/10.1186/s12917-015-0461-2
Berendt, M., Gredal, H. & Alving, J. (2004). Characteristics and phenomenology of epileptic partial seizures in dogs: similarities with human seizure semiology. Epilepsy Research, 61, 167-173.
https://doi.org/10.1016/j.eplepsyres.2004.07.009
Brauer C., Kastner S.B., Rohn K., Schenk H.C., Tunsmeyer J. and Tipold A. (2012). Electroencephalographic recordings in dogs suffering from idiopathic and symptomatic epilepsy: diagnostic value of interictal short time EEG protocolsc supplemented by two activation techniques. The Veterinary Journal, 193(1), 185-192.
https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2011.10.006
Davis K.A. et al. (2012). A novel implanted device to wirelessly record and analyze continuous intracranial canine EEG. Epilepsy Research, 96:116-122.
https://doi.org/10.1016/j.eplepsyres.2011.05.011
Flink R., Pedersen B., Guekht A. B. et al (2002) (ILAE Commission Report). Guidelines for the use of EEG methodology in the diagnosis of epilepsy. Acta Neurologica Scandinavica, 106(1), 1-7.
https://doi.org/10.1034/j.1600-0404.2002.01361.x
Itamoto K.1., Taura Y., Wada N., Takuma T., Une S., Nakaichi M., Hikasa Y. (2002). Quantitative electroencephalography of medetomidine, medetomidine-midazolam and medetomidine-midazolam-butorphanol in dogs. Journal of veterinary medicine. Physiology, pathology, clinical medicine, 49(4), 169-172.
https://doi.org/10.1046/j.1439-0442.2002.00425.x
Itamoto, K., Taura, Y., Wada, N., Taga, A., Takuma, T., Matsumura, H., and Miyara, T. (2001). Effect of medetomidine on electroencephalography and use of a quantitative electroencephalograph for evaluating sedation levels in dogs. Journal of veterinary medicine. Physiology, pathology, clinical medicine, 48(9), 525-135.
https://doi.org/10.1046/j.1439-0442.2001.00381.x
Jeserevics J., Viitmaa R., Cizinauskas S., Sainio K., Jokinen T.S., Snellman M., Bellino C., Bergamasco L. (2007). Electroencephalography findings in healthy and Finnish Spitz dogs with epilepsy: visual and background quantitative analysis. Journal of Veterinary Internal Medicine, 21:1299-1306.
https://doi.org/10.1111/j.1939-1676.2007.tb01952.x
Klemm W. R. and Hall C. L. (1970). EEG "seizures" in anesthetized dogs with neurologic diseases. Journal of the American Veterinary Medical Association, 157: 1640-1655.
March, P. A. (1998). Seizures: classification, etiologies, and pathophysiology. Clinical Techniques in Small Animal Practice. 13:119-131.
https://doi.org/10.1016/S1096-2867(98)80033-9
Pakozdy A., Leschnik M., Tichy AG, Thalhammer JG. (2008) Retrospective clinical comparison of idiopathic versus symptomatic epilepsy in 240 dogs with seizures. Acta Vet Hung 56:471-483.
https://doi.org/10.1556/AVet.56.2008.4.5
Pellegrino F.C., Sica R.E.P. Canine EEG recording technique: findings in normal and epileptic dogs. Clin Neurophysiol 2004;115:477-487.
https://doi.org/10.1016/S1388-2457(03)00347-X
Pillai J., Sperling M.R. (2006). Interictal EEG and the diagnosis of epilepsy. Epilepsia, 47:114-122.
https://doi.org/10.1111/j.1528-1167.2006.00654.x
Sanders, S. (2015). Seizures in Dogs and Cats. India: Wiley Blackwell.
https://doi.org/10.1002/9781118689691
Stanciu G. D., Musteață M., Solcan Gh., (2014). Comparative aspects of electroencephalography in sleeping status and epilepsy in dog. Revista Română de Medicină Veterinară, 24(1), 82-94.
Stern, J. .M. (2005). Interictal epileptiform discharges. In Stern, J. .M & Engel, J (Eds), Atlas of EEG patterns (pp. 161-176). Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins .
Viitmaa R. (2013). Idiopathic epilepsy in Finnish Spitz dogs. Department of Equine and Small Animal Medicine, Faculty of Veterinary Medicine, University of Helsinki. Finland. Moscow, 78.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
