Особливості водоспоживання соняшника за різних умов мінерального живлення
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2017.01.011Ключові слова:
Соняшник, добрива, препарати, дослід, урожайність, водоспоживання, волога, грунт.Анотація
Традиційно, соняшник вважається незадовільним попередником для більшості культур сівозмін із причин істотного виносу з ґрунту поживних речовин і вологи. Стосовно елементів живлення, то останнім часом доведено, що соняшник не є культурою, яка інтенсивно виносить поживні речовини, оскільки високий винос макро- і мікроелементів супроводжується компенсаторним поверненням їх у грунт із післяжнивними рештками. Щодо водоспоживання, то дійсно, соняшник забирає стільки води з метрового шару ґрунту, скільки її було накопичено у передпосівний і вегетаційний періоди. За дефіцитіу кількості опадів у посушливі роки соняшник активно використовує водний запас із глибших шарів ґрунту і може задовольнити свої потреби за рахунок запасів вологи із шару 40 – 200 см на 50-60%. Але, як би не складалися погодні умови, соняшник завжди суттєво скорочує запаси вологи, часто утворюючи проблеми для наступної культури і через деякий час і для себе. Покращити баланс вологи можливо за рахунок зменшення її непродуктивної витрати і покращення умов для її накопичення у ґрунті.
В дослідженнях, який проводилися протягом 2015 – 2016 рр. у Єланецькому районі Миколаївської області, вивчались елементи водного балансу соняшника залежно від рівня мінерального живлення та застосування комплексних багатофункціональних рістрегулюючих препаратів. Дослід закладено за двохфакторною схемою.Так, фактором А виступав фон мінерального живлення (контрольна ділянка без внесення добрив; N30P45; N60P90); а фактором В – позакореневі підживлення препаратами (Вуксал Мікроплант –- мікродобриво німецької компанії Аглюкон, та Хелафіт Комбі – багатофункціональний препарат ТОВ «Хелафіт», Україна). Проведені досліди показали, що внесення добрив і рістрегулюючих препаратів, незважаючи на зростання загального водоспоживання (до 7 %), зменшують питоме водоспоживання (до 30 %), що свідчить про економність витрат води. Препарати підвищують урожайність соняшника як самостійно (9-14 %), так і у комбінації із добривами (29-40 %). Антистресова дія цих препаратів вдало доповнює позитивний вплив мінеральних добрив, пом’якшує дію несприятливих чинників довкілля і прискорює вихід із стресового стану рослин. Якщо додати фунгіцидний ефект препаратів (перш за все Хелафіт Комбі), то стає зрозумілим доцільність їх застосування як окремо, так і у комбінації з мінеральними добривами.
Посилання
Bazalii V. V. , Zincenko O. I. , Lavrynenko Yu. O. , Salatenko V. N. , Kokovikhin S. V. , Domaratskyi Ye. O. (2015.). Roslynnytstvo: pidruchnyk. Kherson : Hrin D.S.
Goncharov A. (2016). Chashche-khuzhe? Podsolnechnik i plodorodiye pochvy. Zerno, 9, 30–44.
Andriyenko A., Semenyaka I., Andriyenko O. (2011). Podsolnechnik v Ukraine: mify i sensatsiya, 04(60), 9–17.
Vadyunina A. F., Korchagina Z. A. (1986). Metody issledovaniya fizicheskikh svoystv pochv. Moscow : Agropromizdat, 416.
Hnatenko O. F, Petrenko L. R., Kapshtyk M.V. (2002). Praktykum z hruntoznavstva. Kyiv: VTs NAU, 230.
Dospekhov B. A. (1985). Metodika polevogo opyta. Moscow: Kolos, 335.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
