Біорезонансний метод корекції функціонального стану автономної нервової системи у собак
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.025Анотація
Досліди проведені на 15 собаках різних порід (по 5 собак із різним тонусом автономної нервової системи). Тонус автономної нервової системи визначали за допомогою тригеміновагального тесту.
Собакам усіх груп (нормо-, ваго- та симпатикотоніків) проводили електромагнітне опромінення за допомогою приладу «Паркес-Л» зранку і ввечері протягом семи діб.
Установлено, що частота серцевих скорочень у собак в спокійному стані, незалежно від тонусу автономної нервової системи, коливається в межах 78–129 поштовхів за хвилину. У собак-нормотоніків за проведення тригеміновагального тесту частота серцевих скорочень після натискання на очні яблука збільшується в середньому на 2–5 поштовхів. У тварин-симпатикотоніків до початку досліджень за результатами тригеміновагального рефлексу частота серцевих скорочень зростає на 17,8±3,2 (p<0,001) поштовхів, тоді, як у собак-ваготоніків – знижується на 18,0±1,5 (p<0,001) поштовхів за хвилину.
У тварин-ваготоніків у результаті корекції функціонального стану автономної нервової системи низькочастотні електромагнітні випромінювання через три доби після початку досліджень достовірно впливають на різницю частоти серцевих скорочень за тригеміновагального тесту – ղ²х=0,36 (р < 0,05), причому через п’ять діб сила впливу тільки збільшується – ղ²х=0,67 (р < 0,01).
На відміну від показників тварин-ваготоніків, у собак-симпатикотоніків за корекції функціонального стану автономної нервової системи низькочастотні електромагнітні випромінювання приладу «Паркес-Л» чинять достовірний вплив на різницю частоти серцевих скорочень за тригеміновагального тесту лише через п’ять діб після початку досліджень – ղ²х=0,40 (р < 0,05).
Ключові слова: автономна нервова система, нормотоніки, симпатотоніки, ваготоніки, біорезонанс, собаки, «ПАРКЕС-Л»
Посилання
Athanasiou, A., Karkambounas, S., Batistatou, A., Lykoudis, E., Katsaraki, A., Kartsiouni, T., ... & Evangelou, A. (2007). The effect of pulsed electromagnetic fields on secondary skin wound healing: an experimental study. Bioelectromagnetics: Journal of the Bioelectromagnetics Society, The Society for Physical Regulation in Biology and Medicine, The European Bioelectromagnetics Association, 28(5), 362-368. https://doi.org/10.1002/bem.20303
Kolesnik N.V., Kadochnikova G.V. Novyie podhodyi k diagnostike i lecheniyu vegeto-somaticheskih i psihosomaticheskih narusheniy u detey // Teoreticheskie i klinicheskie aspektyi primeneniya biorezonansnoy i multirezonansnoy terapii: materialyi VII Mezhdunar. konf. - M.: IMEDIS, 2001. - 4.II. - S.97.
KonyahIn O.P. FIzIologIchna adaptatsIya tvarin do neIonIzuyuchoYi radIatsIYi /O. P. KonyahIn. –VInnitsya :GIpanIs, 2007. – 189s.
Kochegura T.N. Fiziologicheskoe obosnovanie metoda povyisheniya rabotosposobnosti cheloveka-operatora s ispolzovaniem biorezonansnogo vozdeystviya na tsentralnuyu nervnuyu sistemu :dis.kand.biol. nauk /T. N. Kochegura. -Volgograd, 2006. -146s.
Truhachev A.N. Morfofunktsionalnoe sostoyanie sensomotornoy koryi pri neravnomernom elektromagnitnom izluchenii :dis.d-ra med.nauk /A. N. Truhachev. -Yaroslavl, 2009. -250 s.
Sazonova V.V., Sein O.B. Diagnostika stressovogo sostoyaniya u sobak. // Aktualnyie problemyi biologii, meditsinyi i ekologii: Sbornik nauchnyih rabot Sibirskogo gosudarstvennogo meditsinskogo universiteta. Tomsk, T. 4. - # 1, 2004. - s. 76.
Skryipnyuk Z.D. Rol membran v retseptsii informatsionnyih signalov, ispolzuemyih v biorezonansnoy i multirezonansnoy terapii // Teoreticheskie i klinicheskie aspektyi primeneniya biorezonansnoy i multirezonansnoy terapii. M.:Impedis, 1998.v Ch.II.S.91-92.
HolodIv Yu.A. - Vpliv magnItnih polIv na bIologIchnI ob'Ekti. Nauka, 1971, s. 14-68 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).