Вплив живої маси, віку першого осіменіння та отелення на молочну продуктивність корів
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.04.009Ключові слова:
порода, корови, вік, осіменіння, отелення, жива маса, молочна продуктивністьАнотація
У статті вивчено вплив живої маси, віку першого осіменіння та отелення на молочну продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи в умовах ТОВ «АТЗТ Мирне» Кіцманського району Чернівецької області.
Результати наших досліджень свідчать про вплив живої маси тварин на їх молочну продуктивність. При збільшенні живої маси тварин при першому осіменінні з 300 до 450 кг надій зростає на 699,3 кг, молочний жир – 28,9 кг і молочний білок – 25,2 кг (P<0,05, P<0,01). Сила впливу живої маси при першому осіменінні на надій, кількість молочного жиру та білку складала 15,1-19,1 %.
При дослідженні залежності молочної продуктивності первісток української червоно-рябої молочної породи від віку їх першого осіменіння встановлено, що найвищий надій, кількість молочного жиру і білку мали корови у яких вік першого осіменіння коливався в межах 16,1-18,0 міс. – 6875,8, 266,6, 227,1 кг відповідно (P<0,05). Сила впливу віку першого осіменіння на надій, кількість молочного жиру та білку становила 5,7-9,5 %.
За результатами власних досліджень встановлено, що жива маса корів-первісток при першому отеленні впливає на їх молочну продуктивність. При збільшенні живої маси до 550 кг – зростає їх надій на 312,9 кг, молочний жир – 11 кг, білок – 10,8 кг. Коефіцієнти кореляції між живою масою при першому отеленні корів і їх продуктивними показниками становили 0,100-0,113. Встановлено суттєвий вплив живої маси первісток при першому отеленні на їх надій, кількість молочного жиру та білку (15,3-22,9 %), що доводить необхідність інтенсивного вирощування ремонтного молодняку.
Встановлено, що вік першого отелення корів-первісток впливає на їх майбутню молочну продуктивність. Найвищий надій, кількість молочного жиру і білку мали корови, у яких вік першого отелення знаходився в межах 25,1-27,0 міс. – 6510,2, 252,3 та 217,0 кг відповідно (P<0,05). Найнижчими показниками молочної продуктивності характеризувалися первістки з віком першого отелення 29,1–31,0 місяців. Їх надій становив 6017,2 кг, кількість молочного жиру і білку – 234,7 і 198,6 кг відповідно (P<0,05). Коефіцієнти кореляції між віком тварин при першому отеленні та їх молочною продуктивністю знаходилися в межах 0,067-0,240. Сила впливу віку першого отелення на надій, кількість молочного жиру та білку складала 20,7-23,6 %.Посилання
Dymchuk A. V. (2016). Pokaznyky vidtvoriuvalnoi zdatnosti ta yikh vplyv na nadii koriv. Zbirnyk naukovykh prats Podilskoho derzhavnoho ahrarno-tekhnichnoho universytetu. Tekhnichni nauky. Vyp. 24(2). S. 73-79. DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZnpPdatut_2016_24%282%29__12.
Kochuk-Yashchenko O. A., Kucher D. M., Ustymovych O. O., Mosiichuk M. V., Bystranivskyi Yu. I. (2021). Vidtvoriuvalna zdatnist koriv-pervistok symentalskoi porody za orhanichnoho ta konventsiinoho vyrobnytstva moloka. Rozvedennia i henetyka tvaryn. Vyp. 62. S. 145–158. DOI: https://doi.org/10.31073/abg.62.19.
Klymkovetskyi A. A., Nosevych D. K. (2020). Produktyvnist pervistok ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody za riznoho vahovoho rostu telyts. Animal science and food technology. Vol. 11. № 3, P. 22–33. DOI: https://doi.org/10.31548/animal2020.03.022.
Novak I. V., Fedorovych V. V., Fedorovych Ye. I. (2012). Vplyv viku pershoho plidnoho osimeninnia i pershoho otelennia na formuvannia molochnoi produktyvnosti koriv ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody. Biolohiia tvaryn. T. 14, № 1-2. S. 486–490. DOI: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_79.
Papakina N. S., Arkhanhelska M. V., Kushnerenko V. H. (2019). Zviazok servis-periodu z molochnoiu produktyvnistiu koriv DP DH «Askaniiske». Tavriiskyi naukovyi visnyk № 105. S. 180–185.
Plokhynskyi N. A. (1969). Rukovodstvo po byometryy dlia zootekhnykov. Moskva: Kolos. 256 s.
Sydorenko O. V., Voitenko S. L., Porkhun M. H. (2020). Rezultaty otsinky velykoi rohatoi khudoby pleminnykh stad doslidnykh hospodarstv merezhi NAAN ta rekomendatsii shchodo vedennia pleminnoi spravy u molochnomu skotarstvi. Poltava: PP Astraia. 38 s.
Skoromna O. I., Razanova O. P., Polishchuk T. V., Shevchuk T. V., Bernyk I. M., Paladiichuk O. R. (2020). Naukovo obhruntovani zakhody pidvyshchennia molochnoi produktyvnosti koriv ta pokrashchennia yakosti syrovyny v umovakh vyrobnytstva: Monohrafiia. VNAU. 174 s.
Fedorovych Ye., Shcherbatyi Z., Bondar P. (2014). Vplyv pokaznykiv vidtvornoi zdatnosti na molochnu produktyvnist koriv. Tvarynnytstvo Ukrainy. № 2. S. 38–41.
Fedorovych Y., Fedorovych V., Mazur N., Bodnar P. & Fil F. (2019). Reproductive ability of cows and their descendants of different generations. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Livestock. 4(39). 20–27. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.4.3.
Fedorovych V. V. (2017). Dairy productivity of Simmental breed cows depending on their live weight during growing period. Scientific Messenger LNUVMB. 19 (79). P. 93–99.
Sharapa H. S., Kuzebnyi S. V. (2015). Vidtvorna zdatnist i produktyvnist koriv novykh molochnykh porid. Rozvedennia i henetyka tvaryn. Vyp. 50. S. 225–229.
Sharapa H. S., Demchuk S. Yu., Boiko O. V. (2021). Vidtvoriuvalna zdatnist i produktyvnist koriv zalezhno vid viku zaplidnennia telyts. Rozvedennia i henetyka tvaryn. Vyp. 61. S. 207–215. DOI: https://doi.org/10.31073/abg.61.24.
Shpetnyi M. B., Zabolotna V. K., Hryshyn S. Yu. (2021). Molochna produktyvnist ta vidtvoriuvalna zdatnist koriv zalezhno vid henetychnykh ta paratypovykh chynnykiv. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Tvarynnytstvo». Vypusk 4 (47). S. 33–42. DOI: https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
