Периферійні засоби перекладацької адаптації модальності в українських перекладах англійськомовних міжнародно-правових текстів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.01.050Анотація
У статті аналізуються особливості адаптації деонтичної модальності англійськомовного дискурсу міжнародного м'якого права в українських перекладах. Метою статті є ідентифікація периферійних засобів перекладацької адаптації, яка послаблює юридичну силу міжнародно-правових документів. Як базисний стаття використовує метод порівняльного аналізу перекладу – з метою порівняння периферійних засобів послаблення деонтичної модальності в англійськомовному тексті оригіналу та в тексті перекладу українською мовою. Додаткові методи включають компонентний аналіз – для обґрунтування перекладацької трансформації лексико-семантичної генералізації, а також методи контекстуально-інтерпретаційного аналізу і теорії мовленнєвих актів.
Головні результати дослідження. Юридична сила міжнародних документів головним чином базується на мовленнєвих актах директивів та комісивів, які відрізняються своєю іллокутивною силою і виражають деонтичну модальність наказів / зобов'язань, рекомендацій та самозобов'язань. У перекладних цільових текстах м'якого права використовується адаптивна тактика мітігації задля реалізації стратегії деінтенсифікації ілокутивної сили деонтичної модальності директивів та комісивів. Адаптивні тактики впроваджуються за допомогою периферійних адаптивних технік. Серед технік, які найчастіше використовуються, виокремлені трансформація додавання іменника-мітігатора "можливість" (possibility), трансформація додавання хеджів, як однослівних, так і структурно складних, а також трансформація додавання семантично надлишкової фрази. Найменш поширеною адаптивною технікою, виявленою у нашій роботі, є трансформація лексико-семантичної генералізації, а саме заміна головного дієслова – присудку на позначення дій, що мають виконуватися сторонами, на дієслово, яке позбавлене семи «зобов’язання». Інші адаптивні техніки включають марковану тему, у якій дієприслівниковий зворот локалізується на початку фрази, у такий спосіб відволікаючи від агента-виконавця дії, а також синтаксичні трансформації транспозиції у поєднанні з модуляцією.
Посилання
Deklaratsyja Organizatsii Obiednanyh Natsyj pro borotbu z koruptsyjeju I habarnytsyvom u mizhnarodnyh komertsyjnyh operatsyjah (1997). Retrieved from: Декларація Організації Об'єднаних Наці... | від 16.12.1996 (rada.gov.ua).
Deklaratsyja pryntsypiv tolerantnosti (1995). Retrieved from: Декларація принципів толерантності | all-ukrainian educational program (helsinki.org.ua).
Deklaratsyja pro prava osib tsho nalehzat do natsionalnyh abo etnichnyh, religijnyh ta movnyh menshin. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_318#Text
Kravchenko, N. (2006). Interaktivnoje, zhanrovoje i kontseptualnoje modelirovanije mezhdunarodno-pravovogo diskursa: monografija. K.: Referat. 320 s.
Judenko, A. I. (2018). Perevod mezhdunarodno- pravovogo teksta: kognitivno-pragmaticheskij i lingvisticheskij aspekty. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho lingvisticheskoho universatetu. Serija Folologiya, 135–143.
Aijmer, K. (2016). Modality and Mood in Functional Linguistic Approaches. The Oxford Handbook of Mood and Modality. In Jan Nuyts and Johan van der Auwera (eds.). Oxford: Oxford University Press. P. 495–513.
Christopher, W. (2009). Legal English and the Modal Revolution. Modality in English: Theory and Description. Edited by Raphael Salkie, Pierre Busuttil, and Johan van der Auwera, Berlin: Mouton De Gruyter. P.199–210.
Declaration of Principles of Tolerance. Retrieved from: OHCHR | 13. Declaration of Principles on Tolerance (1995).
Declaration on the Rights of Persons Belonging to National or Ethnic, Religious and Linguistic Minorities. Adopted by General Assembly resolution 47/135 of 18 December 1992. GuideMinoritiesDeclarationen.pdf (ohchr.org).
Gianluca, P. (2019). Corpus Methods in Legal Translation Studies. Research Methods in Legal Translation and Interpreting: Crossing Methodological Boundaries. In Łucja Biel, Jan Engberg, M. Rosario Martín Ruano, and Vilelmini Sosoni (eds.). Abingdon: Routledge. P.13–28.
Gong, M. Y., Cheng, W., & Cheng, L. (2020). Development of Deontic Modality in Chinese Civil Laws: A Corpus Study. Pragmatics and Society. Vol. 11. P. 337-362.
Halliday, M. An introduction to functional grammar (3rd ed.), London: Edward Arnold, 2004. 786 p.
Kravchenko, N., Prokopchuk, M., Pozhar, A., Rozhkov, Y., & Kozyarevych-Zozulya, L. (2022). Illocutionary Pragmatic Adaptation Challenge: Ukrainian Translations of English-language Soft Law Texts. Amazonia Investiga. Vol. 11(49). P. 267-276.
Kravchenko, N. (2017). Illocution of direct speech acts via conventional implicature and semantic presupposition. Lege artis.Language yesterday, today, tomorrow.The Journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava. Warsaw: De Gruyter Open, Vol. II (1). P. 128-168.
Kravchenko, N. K., Nikolska, N. V. (2020). Discourse structure relationships (based on International legal “Soft Law” discourse). Mizhnarodnyj filologichnyj chasopys. Vol. 11 (1). P.101-107.
Kravchenko, N., Pasternak, T., Davydova T. Institutional eco-pragmatics vs. anthropo-pragmatics: problems, challenges, research perspectives. Cogito. Multidisciplinary research journal. Vol. XII (2), 2020. P. 24-39.
Łucja, B., Dariusz Koźbiał, D. and Wasilewska, K. (2019). The Formulaicity of Translations across EU Institutional Genres: A Corpus-Driven Analysis of Lexical Bundles in Translated and Non-Translated Language. Corpus-Based Research in Legal and Institutional Translation. Translation Spaces. Vol. 8 (1). P. 67–92.
Palmer. F.R. Mood and Modality. Cambridge Textbooks in Linguistics. Cambridge: CUP, 1986. 243 p.
Ramos, F.P. and Guzmán, D. (2021). Examining institutional translation through a legal lens. A comparative analysis of multilingual text production at international organizations. Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Target. International Journal of Translation Studies. Vol. 33 (2). P. 254-281.
Ramos, F. P. (2021). Legal and institutional translation: Functions, processes, competences. Introduction. Target. International Journal of Translation Studies. Vol. 33 (2). P. 175-182.
Ramos, P. F. (2020). Implications of Text Categorisation for Corpus-Based Legal Translation Research: The Case of International Institutional Settings. Research Methods in Legal Translation and Interpreting: Crossing Methodological Boundaries. In Łucja Biel, Jan Engberg, M. Rosario Martín Ruano, and Vilelmini Sosoni (eds.). Abingdon: Routledge. P. 29–47.
Ramos, P. F. (2020a). Facing Translation Errors at International Organizations: What Corrigenda Reveal about Correction Processes and their Implications for Translation Quality. Comparative Legilinguistics. Vol. 41 (1). P. 97–133.
Ramos, P. F. (2020b). Translation at International Organizations: The Legal and Linguistic Hierarchies of Multilingualism. The Oxford Handbook of Translation and Social Practices. Edited by Meng Ji and Sara Laviosa. New York: Oxford University Press. P. 455–477.
Sadock, J. (2004). Speech acts. In L. R. Horn & G. Ward (Eds.). The handbook of pragmatics. Malden, Massachusetts: Blackwell Publishing. P. 53-73.
Satthachai, M., Kenny, D. (2019). Deontic modality in English-Thai legislative translation. A corpus-based study. Translation Spaces, Vol. 8 (1). P. 39 – 66.
Sbisa, M. (2001). Illocutionary force and degrees of strength in language use. Journal of Pragmatics. Vol. 33. P. 1791–1814.
Simonnæs, Ingrid, and Marita Kristiansen, eds. (2019). Legal Translation: Current Issues and Challenges in Research, Methods and Applications. Berlin: Frank & Timme. 407 p.
Vinay, J., Darbelnet J. (1972). Stylistique comparée du français et del’anglais: méthode de traduction. Nouvelle édition revue et corrigée. Paris: Didier. 331 p.
UN Declaration against Corruption and Bribery in International Commercial Transactions (1997). UNDACBICT United Nations Declaration against Corruption and Bribery in International Commercial Transactions :
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
