Англійська правнича мова: труднощі та шляхи їх подолання
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.003Анотація
Анотація. Англійська правнича мова значно відрізняється від англійської мови повсякденного спілкування. Це робить англійську правничу мову настільки складною, що її важко зрозуміти навіть носіям англійської мови, які не є фахівцями у галузі юриспруденції. Тоді як правники вбачають проблему тільки у складній правничій термінології, філологи виокремлюють і інші, притаманні лише для правничого дискурсу, особливості. Чимало спроб спростити правничу мову було зроблено навіть на законодавчому рівні урядами англомовних країн. Проте проблема складності англійської правничої мови все ще відкрита. Для українських фахівців, правників чи перекладачів, що в силу своєї професійної діяльності мають справу зі складанням та перекладом правничих документів англійською мовою, ця проблема стоїть ще гостріше, оскільки яв освітніх програмах більшості українських вишів відсутній курс правничого письма англійською мовою. Мета статті – проаналізувати фактори, що вплинули на формування англійської правничої мови; описати її особливості та характерні риси; виявити основні труднощі, з якими стикаються правники-практики, під час складання проєктів юридичних документів англійською мовою та описати шляхи їх подолання. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання: 1) проаналізувати фактори, що вплинули на розвиток правничої англійської мови відокремлено від мови повсякденного спілкування; 2) проаналізувати особливості правничого дискурсу в англійській мові; 3) визначити основні проблемні риси англійської правничої мови та на прикладах пояснити способи їх уникнення. Наведені приклади та пояснення можуть бути використані правниками та перекладачами як своєрідний гайд у їх подальшій професійній діяльності, в чому і полягає практична цінність статті. Ця стаття стане у пригоді не тільки філологам, кваліфікованим правникам, а також здобувачам вищої освіти, що тільки роблять свої перші кроки в професії.
Посилання
Miniust prezentuvav doslidzhennia rivnia pidhotovky studentiv-yurystiv v Ukraini. URL: https://loyer.com.ua/uk/minyust-prezentuvav-doslidzhennya-rivnya-pidgotovki-studentiv-yuristiv-v-ukrayini/ [in Ukrainian].
Bivins, P. (2008). Implementing Plain Language Into Legal Documents: The Technical Communicator's Role [Thesis For The Degree Of Master Of Arts]. University of Central Florida. URL: https://stars.library.ucf.edu/etd/3602
Charrow, V., Crandall, J. & Charrow, R. (2015). Chapter 6. Characteristics and Functions of Legal Language. In R. Kittredge & J. Lehrberger (Ed.), Sublanguage (pp. 175-190). Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110844818-007.
https://doi.org/10.1515/9783110844818-007
Crandall, J. A., Charrow, R. (1990). Linguistic Aspects of Legal Language: Report. Center for Aplied Linguistics, American Institute for Research. 23.
Dragana Mile Coric. (2020). About the Plain English Movement. Zbornik radova Pravnog fakulteta. Vol. 54(1). 329-351. DOI: 10.5937/zrpfns54-26200.
https://doi.org/10.5937/zrpfns54-26200
Goldfarb, R. L. Mellinkoff: The Language of the Law. URL: https://repository.law. umich.edu/mlr/vol63/iss1/11.
https://doi.org/10.2307/1286463
Cutts, M. (2013). Oxford Guide to Plain English. Oxford University press. 288.
Haigh, R. (2004). Legal English. London : Cavendish Publishing Limited. 343.
Syafrani, А. (2018). Plain English Movement And Penman's Criticism To Strengthening The Movement. SALAM Jurnal Sosial dan Budaya Syar. 5(1). 77-90. DOI: 10.15408/sjsbs.v5i1.7907.
https://doi.org/10.15408/sjsbs.v5i1.7907
Tiersma, P., Solan, L. (2010). The Origins of Legal Language. Oxford Handbook On Language And Law. Loyola-LA. 26. URL: https://ssrn.com/abstract=1695226
The Plain English Movement. URL: http://www.languageandlaw.org/PLAINENGLISH.HTM
Williams, C. (2004). Legal English and Plain Language: an introduction. ESPAcross Cultures. № 1. 111-124.
Wydick, R. C. (2005). Plain English for lawyers. California Academic Press. 139.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
