Комунікативні стратегії в опануванні мов для особливих цілей
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.02.110Анотація
Анотація. У статті розглядається набір комунікативних стратегій, які використовуються у навчанні та вивченні фахових мов, чи мов особливого призначення, зважаючи на факт того, що фахова мова однозначно характеризується відмінними рисами від (просто) мови та рідної мови мовця. Приклади англійською мовою з різних галузей бізнесу та культури, наприклад, англійська мова для бізнесу, права, фінансів та аудиту, управління змінами, лідерства тощо, ілюструють варіативність комунікативних стратегій, які використовуються мовцями, але на відміну від навчання іноземним мовам і оволодіння мовою свідчать про вагомість наявності високого рівня мовленнєвих компетенцій. Завданнями статті є: (i) зробити короткий огляд визначення комунікативної стратегії; (ii) систематизувати комунікативні стратегії, які можуть використовуватися мовцями для викладу своїх думок та ідей англійською мовою з конкретною метою в англомовному середовищі та (iii) торкнутися проблематики професійного спілкування на проміжному етапі навчання спілкування в іноземному мовленнєвому середовищі при оволодіванні новими лінгвістичними та стратегічними навичками та компетенціями. Таким чином, у статті подано описану Дорнеєм (1995) лінгвістичну типологію комунікативних стратегій, яка фокусується радше на кінцевий мовленнєвий продукт, а не на процес, й такий вибір пояснюється тим, що така класифікація включає найпоширеніші комунікативні стратегії, опрацьовані у працях Вараді, Тарон, Ферха та Каспера, Б’ялосток: (a) стратегії уникнення, або скорочення змісту; (b) компенсаційні стратегії; та (c) стратегії, націлені на те, щоб виграти час і надати мовцю можливість зібратися з думками.
Посилання
Chaika, O. (2020). Сommunicative Strategies in English Business Environment. International journal of philology. Kyiv : «MILENIUM». Vol. 11(1). P. 98-104.
https://doi.org/10.31548/philolog2020.01.114
Chaika, O. (2019). Monomial Variables in English Audit Terminology. International journal of philology. Kyiv : «MILENIUM». Vol. 10 (1). P. 100-108.
https://doi.org/10.31548/philolog2019.01.100
Chaika, O. (2018). Ukrainian for Law and Portuguese for Law as Understudied' Languages For Specific Purposes. Filolohichnyy chasopys, Vol. 1 (11). P. 118-127.
https://doi.org/10.31499/2415-8828.1.2018.142253
Chaika, O. (2018). Language for specific purposes: Ukrainian legal terms of obligation. Mogilev State University after A. Kuleshov, 51-59.
Corder, S.P. (1978). Language learner language. In J.C, Richards (eds.) Understanding Second and Foreign Language Learning: Issues and Approaches. Rowley, MA: Newbury House.
Dobao, Ana María Fernández. "Communication Strategies In The Interlanguage Of Galician Students Of English: The Influence Of Learner- And Task-Related Factors." Atlantis, vol. 23, no. 1, 2001, pp. 41-62. JSTOR.
Dornyei, Z. (1995). On the teachability of communication strategies. TESOL Quarterly, 29 (1), 55-86.
https://doi.org/10.2307/3587805
Dornyei, Z., & Scott, M. L. (1995). Communication strategies: An empirical analysis with retrospection. In J. S. Turley & K. Lusby (Eds.), Selected papers from the proceedings of the twenty-first annual symposium of the desert language and linguistics society (pp.154-168). Prova, UT: Brigham Young University.
Dornyei, Z., & Scott, M. L. (1997). Communication strategies in a second language: Definitions and taxonomies. Language Learning, 47 (1), 173-210.
https://doi.org/10.1111/0023-8333.51997005
Færch, C. and Kasper, G.(1980) Processes and Strategies in Foreign Language Learning and Communication, 73 p.
Griffiths, Carol (2004). Language Learning Strategies: Theory and Research. School of Foundations Studies AIS St Helens, Auckland, New Zealand. Occasional Paper No. 1 February, 26 p.
Tarone, E. (2018). Interlanguage. In The Encyclopedia of Applied Linguistics, C.A. Chapelle (Ed.).
https://doi.org/10.1002/9781405198431.wbeal0561.pub2
doi:10.1002/9781405198431.wbeal0561.pub2
https://doi.org/10.1002/9781405198431.wbeal0561.pub2
Tarone, E. (1981). "Some thoughts on the notion of communication strategy", TESOL Quarterly, 15, 285-295.
https://doi.org/10.2307/3586754
Poullisse, N. (1989). The influence of task-and proficiency-related factors on the use of communication strategies: A quantitative analysis. Language learning, p. 30.
https://doi.org/10.1111/j.1467-1770.1989.tb00590.x
Poulisse, N.; Bongaerts, T. and E. Kellerman (1993). "A theoretical account of lexical communication strategies", R. Schreuder and B. Weltens [in 6].
https://doi.org/10.1075/sibil.6.09pou
Stern, H. (1983). Fundamental Concepts of Language Teaching. Oxford: Oxford University Press.
Váradi, T. (1980). "Strategies of target language learner communication: message adjustment", International Review of Applied Linguistics, 18, 59-72 [in 6].
Zhang, Y. (2007). Communication Strategies and Foreign Language Learning. US-China Foreign Language, ISSN1539-8080, USA. Apr. 2007, Volume 5, No.4 (Serial No.43). Pp. 43-48.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).