Структура спрощених мономів (мономіалів) в українській мові обліку й аудиту
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.04.083Анотація
Анотація. У статті йдеться про будову спрощених мономів в українській фаховій мові для обліку й аудиту. Робота тісно пов’язується з раніше запропонованою ідеєю можливості використовувати терміни «моном» / «мономіал» і «поліном» / «поліміал» як замінники терміна в лінгвістиці у випадках, коли йдеться про структуру, семантику й функціонування термінологічних одиниць у межах мовних термінологій. Терміну «моном» («мономіал») характерні такі ознаки. По-перше, пропонується, що моном стає на заміну «терміна» у мовній системі вузькоспеціалізованих термінів (які є природними лише для однієї галузі знань). По-друге, моном може виражатися або однокомпонентним терміном, або двокомпонентним, або трикомпонентним і багатокомпонентним терміном – у відповідності до вимог відповідної термінології. За складністю мономної будови, мономи поділяються на прості (однокомпонентні терміни), спрощені (двокомпонентні терміни), складені та складні. Два останні складаються із стрижневого терміна та залежних термінів, з одного боку, а з іншого, складний моном характеризується додатково синтаксичним підпорядкуванням залежних термінів стрижневому. Основий фокус роботи зосереджується на спрощених мономах, у будову яких входять два смислових терміна, звідси і назва, на відміну від однокомпонентних мономів, простих за своєю природою (способами термінотворення). Матеріалом дослідження слугували приклади мономів із «Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг» у перекладі українською мовою (офіційне формулювання публікації, за Аудиторською палатою України). Українські мономи в галузі аудиту та бухгалтерського обліку демонструють чітке розмежування між двома основними групами їх утворення та будови. Одна група включає складені іменники, за ознакою морфологічного класу термінів у будові монома. Інша група спрощених мономів українською мовою для аудиту та бухгалтерського обліку вдвічі перевищує кількість попередніх і представлена типовим морфологічним зразком adj. + n у більшості досліджуваних випадків.
Посилання
Bolondi, G., Ferretti, F., Maffia, A. (2018). Monomials and polynomials: the long march towards a definition. Teaching Mathematics and Its Applications (2018) 00, 1-12, 2018.
https://doi.org/10.1093/teamat/hry015
Chaika, O. (2019). Monomial Variables in English Audit Terminology, International Journal of Philology, Vol. 10, no 1, Kyiv: «MILENIUM», pp. 100-108. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/ philolog2019.01.100
https://doi.org/10.31548/philolog2019.01.100
Chaika, O. (2019). Binomials in English Audit Terminology. International Journal of Philology, Vol. 10, no 3, Kyiv: «MILENIUM», pp. 68-73. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/ philolog2019.03.068
https://doi.org/10.31548/philolog2019.03.068
Chaika, O., Zakatei, Yu. (2019). Monomials in English for Law, Philological journal, Vol. 2 (14), pp. 114-121. https://library.udpu.edu.ua/library_files/filologichniy-chacopys/2019/2/17.pdf
Chaika, O., Bambura, A. (2019). Structure of English Business Monomials, Linguistic Bulletin, no 27, Cherkasy, pp. 69-76 (in Ukrainain). https://www.researchgate. net/publication/339174579
https://doi.org/10.31651/2226-4388-2019-27-69-76
Chaika, O. (2020). Monomials as Set Term Clusters in Terminologies. International Journal of Philology, Vol. 11(3), Kyiv, «MILENIUM», pp. 96-99.
https://doi.org/10.31548/philolog2020.03.016
Chernovaty, L., Karaban, V. (2005). Dictum Factum Intermediate. Practical English Course. Vinnytsia, Nova Knyha. 355 p.
Gumanová, G. (2016). An Analysis of Term-Formation Processes as Employed in English and Slovak Versions of the EU Texts in the Concept of Equivalence (A Case Study). https://www.researchgate.net/publication/313384066.
Kowalski, G. (2011). Document and Term Clustering. In: Information Retrieval Architecture and Algorithms. Springer, Boston, MA. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7716-8_6
https://doi.org/10.1007/978-1-4419-7716-8_6
Malkiel, Yakov (1968) Essays on Linguistic Themes. University of California Press, 1968. 415 p.
Rohwer, R., Freitag, D. (2004). Towards Full Automation of Lexicon Construction. Proceedings of the Computational Lexical Seman-tics Workshop at HLT-NAACL 2004, pp. 9-16. https://www.aclweb.org/anthology/W04-2602.pdf
https://doi.org/10.3115/1596431.1596433
Valeontis, K., Mantzari, E. (2006). The Linguistic Dimension of Terminology: Principles and Methods of Term Formation. 1st Athens International Conference on Translation and Interp-retation Translation: Between Art and Social Science, 13-14 October 2006.
https://www.researchgate.net/publication/253024944.
International Audit and Assurance Standards, Volume I published by the IAASB - International Audit and Assurance Standards Board. = IAASB as referred to in the publication.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).