Роль англійської лінгвістичної термінології у сучасному науковому дискурсі
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.01.014Анотація
Стаття присвячена дослідженню ролі англійської лінгвістичної термінології в сучасному науковому дискурсі. Для реалізації мети було використано такі методи, як комплексний аналіз, функціональний аналіз, компаративний аналіз лінгвістичного наукового дискурсу та англіцизмів у ньому, здійснено математико-статистичне опрацювання даних та аналіз текстів наукового дискурсу, застосовано методи синтезу й узагальнення У результаті вдалося з’ясувати, що роль лінгвістичних термінів-англіцизмів визначається домінантною функцією провідника в процесах розвитку термінологічної системи лінгвістики загалом (у глобальному ракурсі). Не менш важливою є роль джерела запозичень для розбудови національних лінгвістичних терміносистем та роль медіатора відкритості й доступності надбань світового лінгвонаукового дискурсу. Окрім того, англіцизми – це універсальний інструмент презентації й обґрунтування результатів наукових досліджень філологів із різних країн світу. Англійська лінгвістична термінологія створює сприятливе комунікативне середовище та стимулює діалогічність національних лінгвістичних шкіл. Непересічною є роль англіцизмів як джерела термінів для функціонування численних галузей знань, що виникли на перетині лінгвістики з суміжними дисциплінами. Педагогічна функція термінів англійської лінгвістичної сфери полягає у формуванні мовно-професійної компетентності майбутніх фахівців-філологів. Наголошено на гострій потребі стандартизації національних терміносистем під англомовну й навпаки – уніфікації англомовної з її потенційним розширенням, зведенням і кодифікацією термінів-синонімів, погодженням дефініцій тощо. Це дасть змогу пришвидшити створення єдиного, однорідного наукового філологічного поля з перспективною на стрімкий розвиток у глобальному та національному контекстах. У світлі тенденцій до Open Science виникає потреба створення уніфікованого й динамічно оновлюваного онлайн-ресурсу з лінгвістичним глосарієм для вільного доступу до нього всіх зацікавлених у філологічній науці. Запропоновано в подальших дослідженнях поглибити напрям зіставного аналізу національних та англо-американської лінгвосистем з метою відстеження тенденцій інтернаціоналізації та збереження мовної ідентичності в середовищі мовознавчих термінів.
Посилання
Moskaleva, O. V., Akoev, M. A. (2018). Publikatsii na raznykh yazykakh v indeksakh tsitirovaniya, ili Yest' li shans u russkogo yazyka v nauke? [Publications in different languages in citation indexes, or does the Russian language have a chance in science?] Book Culture. Retrieved from: http://www.unkniga.ru/kultura/8295-publikatsiina-raznyh-yazykah-v-indeksah-tsitirvaniya-estli-shans.html
Popov, E., Popova, N., Kochetkov, D. (2017). O “nauchnom imperializme” [About “scientific imperialism”]. Society and Economics, 6, 107–123.
Azoulay, A. (2020). Intervention on the occasion of the launch of the Joint Appeal for Open Science by UNESCO. The World Health Organization and United Nations High Commission for Human Rights. Press release, 27 October. Retrieved from: https://tinyurl.com/unesco-call-for-openscience
Bocanegra-Valle, A. (2014). И?English is my default academic language’: Voices from LSP scholars publishing in a multilingual journal. Journal of English for Academic Purposes, 13, 65–77. https://doi.org/10.1016 /j.jeap.2013.10.010
Credo Online Reference Service. (2021). Linguistics in Credo: Terms and Concepts. Retrieved from: https://credoreference. libguides.com/c.php?g=139732&p=915261
Ferrari, P. (2020). A Year of Seismic Shifts in Terms of Language Usage and Rise of New Words. cApStAn – linguistic quality control. Retrieved from: https://www.capstan.be/2020-ayear-of-seismic-shifts-in-terms-of-languageusage-and-rise-of-new-words/
Hao, J. (2020). Nominalisations in scientific English: A tristratal perspective. Functions of language, 27(2), 143-173. https://doi.org/10.1075/fol.16055.hao
Haneda, M. (2014). From academic language to academic communication: Building on English learners’ resources. Linguistics and Education, 26, 126–135 https://doi.org/10.1016/j.linged.2014.01.004
Kuts, M. O., Herasymenko, O. Yu., Dmytruk L. A. (2021). Greek-Latin Prefixes and Suffixes in English Terminology of Scientific Style. Scientific Bulletin of the Ivan Franko State Pedagogical University of Drogobic. Series: Philological sciences (philology) : sb. Sciences. prats. Drogobich, 15. https://doi.org/10.24919/2663-6042.15.2021.15
Maxwell-Reid, C. (2020). Classroom discourse in bilingual secondary science: language as medium or language as dialectic?. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 23(4), 499–512. https://doi.org/10.1080/13670050.2017.1377683
Montgomery, S. L. (2016). Impacts of a Global Language on Science: Are There Disadvantages? Language as a Scientific Tool. Shaping Scientific Language Across Time and National Traditions, 199–218. https://doi.org/10.4324/9781315657257
Norberg, C., Johansson, J. (2013). Accounting terminology and translation–a linguistic challenge. LSP Journal-Language for special purposes, professional communication, knowledge management and cognition, 4(1).
Pinto Naveiro, M. (2018). Problems in the translation and conceptual adaptation of linguistic terms. RODIN – Universidad de Cádiz institutional repository. Retrieved from: http://hdl.handle.net/10498/20694
Politzer-Ahles, S., Girolamo, T., & Ghali, S. (2020). Preliminary evidence of linguistic bias in academic reviewing. Journal of English for academic purposes, 47, 100895. https://doi.org/10.1016/j.jeap. 2020.100895
Shi, L., & Dong, Y. (2018). Chinese graduate students paraphrasing in English and Chinese contexts. Journal of English for Academic Purposes, 34, 46–56. https://doi.org/10.1016/j.jeap.2018.03.002
Shu, F., Lariviere, V. (2015). Chineselanguage articles are biased in citations. Journal of Informetrics, 9(3), 526–528. https://doi.org/10.1016/j.joi.2015.05.005
Surman, J. (2019). Terminology between chemistry and philology: A Polish interdisciplinary debate in 1900?. Centaurus, 61(3), 232–253. https://doi.org/10.1111/1600- 0498.12237
Swan, M. (2016). Language terminology. Retrieved from: https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/a bout/practical-english-usage/languageterminology (дата звернення 02. 02. 2022)
The SIL Glossary of Linguistic Terms. (n/d). Retrieved from: https://glossary.sil.org/
UNESCO (n/d). Open Science movement. Retrieved from: http://www.unesco.org/new/en/communicatio n-and-information/portals-andplatforms/goap/open-science-movement/
UNESCO Science Report. (2016). Retrieved from: http://unesdoc.unesco. org/images/0023/002354/235406e.pdf
Yuhong, L. I. U., & Ming, Y. I. N. (2021). A Four-Step Building of Glossaries: Case Study of English Linguistic Glossary. China Terminology, 23(2), 11–19. https://doi.org/10.3969/j.issn.1673-
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
