Когнітивний підхід до процесу перекладу та переробки лексичної інформації: сучасні підходи, виклики і перспективи
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.01.041Анотація
Стаття описує методи дослідження процесу перекладу, обґрунтовано актуальність когнітивного підходу до процесу перекладу та засвоєння лексики. На основі наявних моделей перекладу необхідно провести ретельний аналіз взаємозв’язку між когнітивними процесами, довготривалою та короткочасною пам’ятю.
Визначено та проаналізовано фази перекладу. Доведено міждисциплінарну природу процесу перекладу та проаналізовано дані суміжних наук, що використовуються у процесі перекладу, проаналізовано когнітивні процеси перекладача під час перекладу та обґрунтовано їхню важливість. Стаття описує методи дослідження процесу перекладу.
На основі проведеного дослідження доведено, що існує шість когнітивних моделей, що дозволяють оцінити роль когнітивних процесів, задіяних в процесі перекладу.
Відповідно до теорії, на якій вони базуються, їх класифікують на наступні три групи: інтерпретативна модель перекладу (Seleskovitch,1968 and Leder, 1981), психолінгвістична і когнітивна (Bell, 1991),) та когнітивно-прагматична модель Kirally (1995).
Модель вирішення проблеми і прийняття рішення, запропонована Wills (1996), розглядає процес перекладу як процес прийняття рішення, включаючи ментальну діяльність, основану на схематі.
Доведено, що перекладач потребує певних зусиль під час процесу перекладу.
Перспективними в межах когнітивного дослідження процесу перекладу є поява нових викликів і проблем, що мають бути вирішеними. Останні включають пошук нових моделей та методів для подальших досліджень процесу перекладу, відкриття можливостей для збільшення обсягу пам’яті перекладача, дослідження ментальних процесі, пов’язаних з машинним перекладом.
Посилання
Borshchovetska, V. D. (2014). Kohnityvni osnovy navchannya inshomovnoi phakhovoii lexyky [Cognitive approach to L2 specific vocabulary]. Scientific Visnyk of UNESCO department of the Kviv National Linguistic University. Series philology. Pedagogy. Psychology. Issue. 29, 204–209.
Vorobyova, O. P. (2004). Kohnityvna poetyka: zdobutky i perspektyvy [Cognitive poetry: outcomes and perspectives]. Visnyk of Karazin National University. Vol. 635, 18–22.
Honcharenko, E. P. (2013). K voprosu o perevode posledovatelnom i sinkhronnom (iz lichnogo opyta obucheniia I prepodavaniia [To the problem of consecutive and simultaneous interpretation]. URL: http://confcontact.com/2013_06_07/8_Goncharenko.html (date of visit: 30.11.2020).
Zhabotynskaya, S. A. (2008). Modeli representatsii znanii v kontekstye razlichnykh shkol kognitivnoi lingvistiki: integrativnyi podhod [Model of knowledge representation in the context of different Cognitive Linguistics trends: integrative approach]. Issue III. Types of knowledge and problems of their classification. Collection of scientific papers. Tambov: Publishing House of Tambov Derzhavin University, 61-74.
Maksimenko, O. V., Fokin, S. B. (2010). “Communіty іnterpretіng”: novii vyklyk dlia perekladacha [“Communіty іnterpretіng”: new challenge for an interpreter]. Ukrainian Linguistics studies. Issue 40 /1, 333–338.
Prokopenko, A. V., Rava, V. M. (2020). Korelyatsiia kognityvnykh procesiv ta robochoii pamiati perekladacha [Corelation of cognitive processes and working memory of an interpreter]. Scientific Assays of Tavriia Vernadskii National University. Vol. 31(70). Issue 4 (41).
Tatsenko, N. V. (2017). Realisatsia empatii v suchasnomu anglomovnomu dyskursi: kognityvno-sinergetychnyi aspect. Monografia. [Realisation of empathy in the modern English discourse: cognitive and synergy aspect]. Sumy: Sumy State University, 357.
Chernina, L. G. (1991). Osobennosti protsessa formirovaniia productivnykh leksicheskikh navykov [Peculiarities of development of productive lexical skills]. Foreign Languages at schools. Issue 23, 28-36.
Baddeley, A. D. (2000).The episodic buffer: A new component of working memory? Trends in Cognitive Sciences. Vol. 4 (11), 417–423.
Bell, Roger. (1991). Translation and Translating: Theory and Practice. London and New York: Longman, 28-57.
Bhatti, A., Parhan, H., & Shah, S.W. (2018). Exploring the causes of foreign language anxiety in an EFL classroom: A study of public sector university, Sindth Pakistan. Journal of Literature, Languages and Linguistics, 47, 44-51.https://www.iiste.org/Journals/index.php/JLLL/article/view/43855/0
.Bower G. H. (1989). Mental imagery and associative learning and memory // Gregg L.W.(Ed.). Cognition in learning and memory. New York: Wiley, 51– 58.
Brown G. D. A., Hulme C. (1992). Cognitive Psychology and Second Language Processing: The Role of Short-term Memory. Harris R. J. Cognitive Processing in Bilinguals. Amsterdam: North-Holland Elsevier Science Publishers B. V.,105 -121.
Channel, J. (1996). Psychological considerations in the study of L.2 Vocabulary acquisition. Carter R., McCarthy M. Vocabulary and Language Tteaching. London and New York: Longman, 83-95.
Chen H. Ch. (1992). Lexical Processing in Bilingual or Multilingual Speakers. Cognitive Processing in Bilinguals. Ed. Harris R.J., 253-263.
Dragsted, Babara. (2010). “Coordination of Reading and Writing Processes in Translation: An Eye on Uncharted Territory”. In Translation and Cognition, edited by Gregory Shreve & Erik AngeloneAmsterdam & Philadelphia: John Benjamins,.41-62.
Fay D., Cuttler A. (1977). Malapropism and the structure of mental lexicon. Linguist Enquiry. Vol. 8, 505-520.
Gile D. (2009). Basic Concepts and Models for Interpreter and Translator Training. Amsterdam : John Benjamins, 283
Göpferich, Susanne & Riitta Jääskeläinen. (2009). “Process Research into the Development of Translation Competence: Where Are We, and Where Do We Need to Go?”. Across Languages and Cultures, 10, 169-191.
Halverson, Sandra. (2010). “Cognitive Translation Studies: Developments in Theory and Method”. In Translation and Cognition, edited by Gregory Shreve & Erik Angelone: Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins, 349-369.
Kiraly, Donald. (1995.) Pathways to Translation: Pedagogy and Process. Kent: Kent State University Press.
Lederer, M. (1981). La Traduction Simultanée. Paris: Minard, 25-48
Muñoz Martin, Ricardo. (2010). “On Paradigm and Cognitive Translatology”. In Translation and Cognition, edited by Gregory Shreve & Erik Angelone, Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins, 169-187
O’Brien, Sharon. (2011). Cognitive Explorations of Translation: Eyes, Keys, Taps. London & New York: Continuum.
Rimer C.(2000). Kognitive Aspekte des Lehrens und Lernens von Fremdsprahen.-Tübingen: Gunter Narr Verlag Tübingen, 394.
Seleskovitch, D. (1968). L’interprète dans les conférences internatinales: problèmes de langage et de communication. Paris: Minard, 1968. trans. 1978. Interpreting for International Conferences, Washington, DC: Pen and Booth.
Shreve, Gregory & Erik Angelone. (2010). “Translation and Cognition: Recent Development”. In Translation and Cognition, edited by Gregory Shreve & Erik Angelone, 1-13. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins,
VanPatten B.(1996). Input processing and Grammar Instruction. New York: Ablex. 133.
Wilss, Wolf. (1996). Knowledge and Skills in Translator Behaviour. Amsterdam and Philadelphia: John Benjamins.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
