Відтворювальна здатність свиноматок за використання різних доз нейротропно-метаболічного препарату
DOI:
https://doi.org/10.31548/animal2019.01.027Ключові слова:
свиноматка, поросята, препарат, Глютам 1М, заплідненість, багатоплідність, великоплідністьАнотація
Мета досліджень полягала в розробці біотехнологічного способу стимуляції відтворювальної здатності свиноматок з використанням різних доз нейротропно-метаболічного препарату Глютам 1М. Для досягнення поставленої мети було проведено дослід, для якого було створено 1 контрольну та 5 дослідних груп, по 15 тварин у кожній. Групи формували за принципом груп-аналогів: за вгодованістю, попередньою багатоплідністю, молочністю та кількістю опоросів. Свиноматки мали середню вгодованість та живу масу 200–220 кг. Тварини знаходилися в однакових умовах годівлі та утримання. Дослідні свиноматки отримували препарат Глютам 1М на 1–3 добу після відлучення поросят. Тварини І дослідної групи – в дозі 0,24 мл / кг, ІІ –0,26 мл / кг, ІІІ–0,28 мл / кг, ІV–0,30 мл / кг, і V – 0,32 мл / кг. Контрольним тваринам згодовували фізіологічний розчин. В ході проведених досліджень встановлено, що застосування свиноматкам препарату Глютам 1М у дозі 0,28 мл / кг сприяє вірогідному збільшенню заплідненості свиноматок та скорочує холостий період порівняно з контрольними та іншими дослідними групам. Багатоплідність свиноматок дослідних груп, яким застосовували глютам 1М в різних дозах переважала контроль відповідно на 0,2; 1; 2,5; 0,9 голови. Згодовування тваринам нейротропного препарату метаболічної дії в різних дозах також сприяє зменшенню кількості мертвонароджених поросят. Великоплідність свиноматок дослідних груп переважала контроль відповідно на 9,5; 11,8; 12,4; 13,5 та 11,8 %. Проведений порівняльний аналіз впливу на показники відтворювальної здатності свиноматок за згодовування препарату Глютам 1М протягом трьох діб, починаючи відразу після відлучення поросят в межах доз 0,26-0,32 мл / кг, свідчить про його позитивну дію на організм у функціонально напружений період репродуктивного циклу самок. Дія препарату, очевидно, зумовлена змінами в секреції прогестерону, оскільки його концентрація за введення препарату зменшується.
Посилання
Epishina, T. M. (2011). Sovershenstvovanie sposobov povyisheniya vosproizvoditelnyih kachestv sviney i ovets [Improving ways to improve the reproductive qualities of pigs and sheep]. Moscow, 293.
Pohodnya, G. S. (1990). Teoriya i praktika vosproizvodstva i vyiraschivanie sviney [Theory and practice of reproduction and rearing pigs]. Moscow: Agropromizdat, 271.
Rachkov, I. G. Ponkratov, V. A. (2014). Stimulyatsiya polovoy ohotyi u svinomatok-pervooporosok v posleot'emnyiy period [Stimulation of sex hunting in first-calf sows in the post-harvest period]. Verossiyskiy nauchno-issledovatelskiy institut ovtsevodstva i kozovodstva. Stavropol, 1, 7 (1), 92-95
Spitsyna, T. L., Rakytianskyi, V. M., Sukhin, V. M. (2014). Korektsiia fiziolohichnoho statusu ta vidtvoriuvalnoi funktsii svynomatok za vplyvu biolohichno aktyvnoi dobavky [Koretstsiya fizіologіchnogo status that v_dtvoryuvalno ї funktsii ї sows for vyplu biologically active additives]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 1, 47-49.
Frolov, A. V. (2015). Veterinarno-sanitarnaya i biologicheskaya otsenka kachestva produktov zhivotnovodstva pri ispolzovanii v ratsionah kormleniya dobavok «Gumifit» i «Maks super gumat» [Veterinary-sanitary and biological assessment of the quality of livestock products when using in the rations of feeding additives "Gumifit" and "Max super humate"]. Kazan, 460.
Shevchenko, A. N. (2008). Vliyanie biologicheskih stimulyatorov na produktivnost i vosproizvoditelnuyu sposobnost sviney [The effect of biological stimulants on the productivity and reproductive ability of pigs]. Stavropol, 188.
Auchtung, T. L. et al. (2005). Effects of photoperiod during the dry period on prolaction receptor, and milk production of dairy cows. Dairy Sci., 88 (1), 121−127. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(05)72669-2
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
