Латинські композитні прикметники у медичній термінології

Анотація

Словотвірна специфіка міжкомпонентних відношень, типи творення, оформлення і різноманіття морфологічних структур латинських композитних прикметників, що функціонують у сучасній медичній термінології, визначили і обумовили актуальність розвідки.

У результаті дослідження схарактеризовано латинські композитні прикметники, утворені способами чистого основоскладання та словоскладання, ускладненого суфіксацією. Зазначено, що в однослівній лексичній одиниці останній компонент є опорним прикметником, який зачисляє її у відповідний граматичний клас і оформляє слово у граматичному відношенні. На фонетичному рівні композитні прикметники є складними словами, основний наголос яких фіксується на останньому компоненті утвореного слова. Виявлено словотвірні типи композитних прикметників, з’ясовано продуктивність типів, уточнено зв’язки між компонентами. Зауважено, що у середині словотвірних процесів прикметника з’являються нові словотворчі одиниці, названі терміноелементами. З’ясовано, що специфіка утворення складних прикметників медичної термінології полягає у змішуванні латинських і грецьких терміноелементів.

Розвідка підтверджує висновки дослідників про те, що словотвір складних прикметників у латинській мові є явищем, характерним для сучасних процесів творення композитних прикметників, що функціонують у медичній термінології.

Особливості словотвору складних прикметників на основі поєднання кількох слів або словоформ в одному складному слові – ще один напрямок вивчення частиномовної природи латинського прикметника.