Журналістські жанри за стандартами міжнародної ради з питань преси та телекомунікацій
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog0(281).2018.0169%20-%20174Анотація
У статті розглядається проблема типології жанрів сучасної новинної журналістики. Мета статті – проаналізувати теоретичні та практичні підходи до побудови системи жанрів, описати жанри новинної журналістики за стандартами, розробленими Міжнародною радою з питань преси та телекомунікацій. Зокрема, розглянуто різні підходи до типології жанрів у вітчизняній та західній журналістських школах. Визначено, що українські журналістикознавці дотримуються схеми поділу жанрів на інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні, критеріями якого є об’єкт відображення, спосіб освоєння життєвого матеріалу, призначення, масштаб охоплення дійсності та узагальнення, специфіка літературно-стилістичних засобів. У західній теорії журналістики (комунікації) розрізняють інформаційні, інтерпретаційні, опініонативні (які виражають певну думку, точку зору), розважальні та утилітарні жанри, а головними критеріями розподілу є соціальна функція, метод та предмет. З практичної точки зору, жанри можна розглядати як тип або форму журналістського твору, прийняті в медіа-індустрії для вироблення, узгодження та поширення якісного контенту. У статті наведено загальні характеристики жанрів новинної журналістики, рекомендованих Міжнародною радою з питань преси та телекомунікацій.
Посилання
Balalaieva, O. Yu. (2017). Media topics in descriptors of International Press Telecommunications Council . Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Zhurnalistyka (Herald of the Lviv University. Series: Journalism). Issue 42, 151–158.
IPTC Official Website. Available at: http://www.iptc.org.
Melo, J. M. & Assis, F. (2016). Journalistic genres and formats: a classification model. Intercom RBCC. V. 39, n.1, 39–54.
Rizun, V. V. (2004). Osnovy zhurnalistyky u vidpovidiakh ta zauvahakh [Fundamentals of journalism in answers and comments]. Kyiv, KNU imeni Tarasa Shevchenka, 80.
Shynkaruk, V. D., Balalaieva, O. Yu. (2017). Pidhotovka ahrarnykh zhurnalistiv: perspektyvy ta zavdannia [Training of agrarian journalists: prospects and goals]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Filolohichni nauky. (Scientific Herald of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Philological Sciences). Issue 263, 117–125.
Vartanov, H. I. & Shkliar, V. I. (1996). Osnovy teorii zhurnalistyky [Fundamentals of Journalism Theory]. Kyiv, MILP, 56.
Zdoroveha, V. I. (2004). Teoriia i metodyka zhurnalistskoi tvorchosti [Theory and methodology of journalistic creativity]. 2nd edition. Lviv, PAIS, 268.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).