ПОКРАЩЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ ТА КОМП'ЮТЕРА: РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНТЕРФЕЙСІВ КОРИСТУВАЧА У ВБУДОВАНИХ ТА IOT СИСТЕМАХ
Ключові слова:
дизайн інтерфейсу користувача, користувацький досвід, розумні системи, системна взаємодія, комп'ютерна інженеріяАнотація
Стрімкий розвиток інноваційних технологій у сучасному світі суттєво змінив цифрові додатки та діяльність людини в цілому. Прогрес у галузях апаратного забезпечення, цифрового програмного забезпечення та інтерактивних інтерфейсів користувача зробив дизайн користувацького досвіду (UX) критично важливим фактором у різних галузях, включаючи охорону здоров'я, аерокосмічну, будівельну та військову галузі. Взаємодія людини та комп'ютера (HCI) має важливе значення для підвищення зручності використання системи шляхом забезпечення того, щоб інтелектуальні системи взаємодії були орієнтовані на користувача та максимально доступними. Інтеграція інтелектуальних систем, Інтернету речей (IoT) та вбудованих технологій відкриває нові виклики та можливості у дизайні інтерфейсів. Орім того, у міру впровадження нових інтелектуальних систем автоматизації та цифрової трансформації, зростає попит на адаптивні, зручні для користувача інтерфейси. Розуміння того, як користувачі взаємодіють із цими технологіями, має важливе значення для оптимізації ефективності та підвищення загальної задоволеності користувачів. У даній роботі досліджуються принципи HCI та дизайну взаємодії; аналізується, як цифрові аналогові інтерфейси сприяють практичному використанню системи. Авторами використано якісний підхід, враховуючи сучасні дослідження дизайну інтерфейсу користувача (UI), інтерактивних систем та інтелектуальних додатків. У дослідженні також розглядаються приклади з різних галузей, де UX та оптимізація інтерфейсу значно вплинули на продуктивність системи та задоволеність користувачів. Збір даних включав аналіз літератури, інтерв'ю з експертами та звіти про тестування юзабіліті, що забезпечує всебічне розуміння проблем та досягнень у дизайні взаємодії. Методологія дослідження також включає порівняльний аналіз традиційних і нових моделей інтерфейсів для виявлення кращих практик проектування адаптивних та інтелектуальних систем. Результати показують, що добре розроблені інтерфейси підвищують залученість користувачів, ефективність та функціональність системи. Фактори, що впливають на зручність використання, включають адаптивний дизайн, міркування доступності та інтуїтивно зрозумілий досвід користувача. Тематичні дослідження показують, що галузі, які включають сучасні принципи UX та інноваційні технології взаємодії, демонструють підвищену операційну ефективність та задоволеність користувачів. Крім того, результати свідчать про те, що інтеграція підказок-користувачу на основі штучного інтелекту, механізмів зворотного зв'язку в режимі реального часу та мультимодальної взаємодії значно покращує адаптивність користувачів та ефективність системи. У дослідженні підкреслюється важливість зниження когнітивного навантаження при дизайні інтерфейсу, наголошуючи на таких стратегіях, як прогнозна аналітика та контекстно-залежні обчислення для покращення взаємодії з користувачами. Результати показують важливість HCI у проектуванні зручних та ефективних систем. Наголошується на необхідності постійних інновацій в UX та дизайні інтерфейсів, особливо в нових галузях, таких як IoT та вбудовані системи. Слід підкреслити роль штучного інтелекту, машинного навчання та доповненої реальності у формуванні майбутнього взаємодії з користувачами. Майбутні дослідження мають бути зосереджені на подальшій інтеграції персоналізації та адаптивних інтерфейсів на основі штучного інтелекту для покращення користувацького досвіду. Отримані результати свідчать про те, що міждисциплінарна співпраця між інженерами, дизайнерами та вченими-когнітивістами має важливе значення для розробки більш ефективних та орієнтованих на людину систем взаємодії. Врахування етичних міркувань, таких як конфіденційність та доступність даних, забезпечить справедливий та інклюзивний дизайн у майбутніх технологічних досягненнях.
Посилання
1. Borchers, J. O. (2000). A pattern approach to interaction design. Proceedings of the 3rd Conference on Designing Interactive Systems: Processes, Practices, Methods, and Techniques (DIS' 00), 369–378. https://doi.org/10.1145/347642.347795
2. Löwgren, J. (n.d.). Interaction design - brief intro. Interaction Design Foundation. Retrieved November 30, 2024, from https://www.interaction-design.org/literature/book/the-encyclopedia-of-human-computer-interaction-2nd-ed/interaction-design-brief-intro
3. Bowman, D. A., Kruijff, E., LaViola, J. J., & Poupyrev, I. (2001). An introduction to 3-D user interface design. Presence, 10(1), 96–108. https://doi.org/10.1162/105474601750182342
4. LaViola, J. J., Jr. (2008). Bringing VR and spatial 3D interaction to the masses through video games. IEEE Computer Graphics and Applications, 28(5), 10–15. https://doi.org/10.1109/MCG.2008.92
5. Zhu, Y., Sun, F., Jia, C., Huang, C., Wang, K., Li, Y., Chou, L., & Mao, Y. (2022). A 3D printing triboelectric sensor for gait analysis and virtual control based on human-computer interaction and the Internet of Things. Sustainability, 14(17), 10875. https://doi.org/10.3390/su141710875
6. Nazari Shirehjini, A. A., & Semsar, A. (2017). Human interaction with IoT-based smart environments. Multimedia Tools and Applications, 76(11), 13343–13365. https://doi.org/10.1007/s11042-016-3697-3
7. Wang, K. (2021). Human-computer interaction design of intelligent vehicle-mounted products based on the internet of things. Mobile Information Systems, 2021, 6795440. https://doi.org/10.1155/2021/6795440
8. Fischer, F., Fleig, A., Klar, M., & Müller, J. (2022). Optimal feedback control for modeling human–computer interaction. ACM Transactions on Computer-Human Interaction, 29(1), Article 1. https://doi.org/10.1145/3524122
9. Ritter, W. (2011). Benefits of subliminal feedback loops in human-computer interaction. Advances in Human-Computer Interaction, 2011, 346492. https://doi.org/10.1155/2011/346492
10. Honeycutt, D. R., Nourani, M., & Ragan, E. D. (2020). Soliciting human-in-the-loop user feedback for interactive machine learning reduces user trust and impressions of model accuracy. Proceedings of the AAAI Conference on Human Computation and Crowdsourcing, 8(1). https://doi.org/10.1609/hcomp.v8i1.7464
11. Palanque, P., Cockburn, A., & Gutwin, C. (2020). A classification of faults covering the human-computer interaction loop. In A. Casimiro, F. Ortmeier, F. Bitsch, & P. Ferreira (Eds.), Computer Safety, Reliability, and Security (pp. 434–448). Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-54549-9_29
12. Nazarenko, V. (2024). Interaction and feedback loops in user interface for digital engineering design. Information Technologies in Economics and Environmental Management, 0, 46–54.
13. Savidis, A., & Stephanidis, C. (2004). Unified user interface design: Designing universally accessible interactions. Interacting with Computers, 16(2), 243–270. https://doi.org/10.1016/j.intcom.2003.12.003
14. Wiethof, C., & Bittner, E. A. (2021). Hybrid intelligence - Combining the human in the loop with the computer in the loop: A systematic literature review. In ICIS 2021 Proceedings.
15. Costabile, M. F., Fogli, D., Mussio, P., & Piccinno, A. (2007). Visual interactive systems for end-user development: A model-based design methodology. IEEE Transactions on Systems, Man, and Cybernetics - Part A: Systems and Humans, 37(6), 1029–1046. https://doi.org/10.1109/TSMCA.2007.904776
16. Ju, W., & Leifer, L. (2008). The design of implicit interactions: Making interactive systems less obnoxious. Design Issues, 24(3), 72–84. https://doi.org/10.1162/desi.2008.24.3.72
17. Hollender, N., Hofmann, C., Deneke, M., & Schmitz, B. (2010). Integrating cognitive load theory and concepts of human–computer interaction. Computers in Human Behavior, 26(6), 1278–1288. https://doi.org/10.1016/j.chb.2010.05.031
18. Ramírez, J. G. C. (2024). Natural language processing advancements: Breaking barriers in human-computer interaction. Journal of Artificial Intelligence General Science, 3(1), 31–39. https://doi.org/10.60087/jaigs.v3i1.63
19. Nazarenko, V. A., & Ostroushko, B. P. Smart city management system utilizaing micro-services and IoT-based systems. Energy and Automation, (1), 29-38. http://dx.doi.org/10.31548/energiya1(71).2024.029.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Інформаційні технології в економіці та природокористуванні
TЦя робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
